Олександр Володимирович Ткачук — постать, яка роками тримає в напрузі українську правоохоронну систему. Колишній керівник головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, він поєднує в собі образ борця з економічними злочинами та фігуранта численних резонансних історій. Від оперативної роботи в ДФС до високих посад у БЕБ, від викриттів нелегальних схем до звинувачень у тиску на слідство — його шлях сповнений контрастів, які змушують замислитися над тим, як функціонує система захисту економіки держави.
Станом на 2026 рік Ткачук вже не очолює детективів БЕБ. У серпні 2025-го він перейшов на посаду заступника голови Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції. Цей крок став логічним продовженням кар’єри для людини, чиє ім’я асоціювалося з «рішалами» в економічних справах. Але перш ніж розбирати сучасний етап, варто зануритися в те, як формувався цей профіль.
Ранні роки та кар’єрний старт у правоохоронних органах
Олександр Ткачук народився і зростав у Житомирі, де й досі зберігає зв’язки. Саме там він заснував дві громадські організації, пов’язані зі спортом, — Федерацію веслування на каное міста Житомира та обласну федерацію веслування на каное та байдарках. Це той бік його біографії, який рідко потрапляє в новини, але показує, що за жорстким образом правоохоронця ховається людина, яка колись активно підтримувала молодіжний спорт.
Професійний шлях Ткачука почався в 2016 році. Тоді він обійняв посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ у Державній фіскальній службі. Робота в податковій міліції заклала фундамент: досвід у викритті схем ухилення від сплати податків, перевірках бізнесу та роботі з оперативною інформацією. Уже за рік, у 2017-му, він перейшов до Державного бюро розслідувань — став слідчим у територіальному управлінні у Львові. Там Ткачук заглиблювався в кримінальні провадження, пов’язані з корупцією та економічними злочинами.
У 2019 році Бюро економічної безпеки України тільки формувалося як нова структура, що мала замінити податкову міліцію. Ткачук швидко опинився в її лавах і очолив територіальне управління в Львівській області. Саме на цьому етапі він набув репутації жорсткого керівника, який вміє організовувати роботу детективів. Чотири роки на чолі львівського БЕБ стали трампліном до Києва.
| Період | Посада | Ключові аспекти |
|---|---|---|
| 2016–2017 | Старший оперуповноважений ДФС | Оперативна робота з податковими схемами |
| 2017–2019 | Слідчий ДБР (Львів) | Розслідування корупційних справ |
| 2019–2022 | Начальник БЕБ Львівської області | Формування регіональної структури |
| 2023–2025 | Керівник головного підрозділу детективів БЕБ | Центральне керівництво всіма детективами |
| З серпня 2025 | Заступник голови ДСР Нацполіції | Стратегічні розслідування |
Дані таблиці відображають офіційну хронологію кар’єри за інформацією з відкритих реєстрів і профільних видань.
Керівництво детективами БЕБ: викриття та внутрішні конфлікти
На початку 2023 року Ткачук отримав одну з найвпливовіших посад у системі боротьби з економічними злочинами — очолив головний підрозділ детективів БЕБ. Під його керівництвом детективи проводили масштабні операції: від викриття нелегальних тютюнових теплиць на Одещині до блокування контрафактного виробництва. Саме Ткачук публічно коментував виявлення 16 нелегальних ліній з виробництва сигарет, що свідчило про активну роботу структури.
Але паралельно з гучними справами з’явилися й серйозні внутрішні проблеми. Детективи почали скаржитися на тиск згори. Найяскравіший приклад — історія з Львівською тютюновою фабрикою у Винниках. Під час обшуків виявили понад півтора мільйона пачок сигарет без акцизних марок і обладнання для нелегального виробництва. За свідченнями самих детективів, Ткачук нібито блокував експертизи, вимагав припинити слідчі дії та навіть розбирав знайдене обладнання, щоб «зам’яти» справу.
Подібні звинувачення лунали й щодо «зернових схем» на Одещині. Експерти оцінювали втрати бюджету в мільярди гривень через нелегальний експорт зерна. Ткачука підозрювали в координації цих процесів разом із представниками митниці та бізнесу. Такий контраст — між офіційними викриттями та внутрішніми блокуваннями — став характерною рисою його керівництва.
Гучні скандали, що потрясли суспільство
Літо 2024 року стало переломним. 14 липня на Столичному шосе в Києві сталася аварія, яка змінила сприйняття Ткачука для багатьох українців. Toyota Camry під його керуванням врізалася в іншу автівку, внаслідок чого пасажирка Кристина Безрук втратила обидві ноги. Автомобіль не фігурував у деклараціях Ткачука — він був зареєстрований на одеське ТОВ «Елвікон», власником якого є офшорна компанія з Сейшельських островів. Розслідування ДБР тривало понад рік, експертизи затягувалися, а справа досі не дійшла до суду.
Ця трагедія наклалася на інші історії. Журналісти виявили, що Ткачук відпочивав за кордоном під час війни — зокрема, катався на рожевому кабріолеті екзотичним узбережжям Куби під пісні гурту «Ленінград». Формально це була службова відрядження, але перевірки Верховної Ради поставили під сумнів легальність таких поїздок.
Ще один больовий пункт — елітна квартира на Воздвиженці в Києві площею 117 квадратних метрів. Спочатку вона була оформлена на батька, потім на матір. Журналістські розслідування показали, що батьки Ткачука навряд чи мали кошти на таку покупку. Паралельно Ткачук як слідчий розслідував справи щодо забудовника цього ЖК, а потім його родина отримала там житло. Подібні історії підживлювали підозри в конфлікті інтересів.
Зв’язки з впливовими фігурами, зокрема з Олегом Татаровим, лише посилювали ефект. Ткачука називали «довіреною особою» куратора правоохоронного блоку в Офісі Президента. Саме ці зв’язки, на думку експертів, допомогли йому швидко піднятися кар’єрними сходами попри брак необхідного керівного стажу.
Декларації НАЗК: що показують офіційні доходи
Декларації Ткачука завжди привертали увагу. У 2025 році він задекларував 84 тисячі доларів готівкою, зарплату в БЕБ понад мільйон гривень та нерухомість у кількох регіонах. Доньки Марія та Юлія, за документами, володіють майном в Австрії. Сам Ткачук розлучився наприкінці 2022 року, після чого частина майна «зникла» з його декларацій — класична схема, яку часто використовують для приховування активів.
НАБУ у травні 2025 року відкрило провадження за статтею про незаконне збагачення. Це стало логічним наслідком накопичених питань до джерел доходів і майнового стану.
Перехід до Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції
У серпні 2025 року, після численних скандалів і реформування БЕБ, Ткачук отримав нове призначення. Тепер він — заступник голови ДСР Національної поліції. Нова посада дає доступ до стратегічних розслідувань, але вже в іншій структурі. Багато хто сприйняв цей крок як спробу уникнути подальших перевірок або просто продовжити вплив у системі.
Такий маневр вкотре підкреслює, наскільки гнучкою залишається українська правоохоронна вертикаль. Людина з багажем скандалів продовжує працювати на високих посадах, а суспільство отримує черговий привід сумніватися в ефективності антикорупційних механізмів.
Цікаві факти про Ткачука
- Спортивна душа: ще до кар’єри в органах Олександр Володимирович активно розвивав веслувальний спорт у Житомирі. Він став засновником двох громадських організацій, які й сьогодні працюють з молоддю. Це рідкісний приклад, коли правоохоронець поєднує службу з підтримкою дитячого спорту.
- Сімейний статус: розлучений з 2022 року, має двох доньок, які, за даними декларацій, проживають в Австрії. Подружнє життя Ткачука рідко потрапляє в публічний простір, але саме розлучення стало одним із елементів підозр щодо приховування майна.
- Швидке просування: попри те, що для посади керівника детективів БЕБ потрібен значний керівний стаж, Ткачук отримав її після відносно короткого періоду роботи в регіоні. Експерти пов’язують це з особистими зв’язками в системі.
- Авто в центрі уваги: Toyota Camry, що стала учасником трагічної аварії, мала складну історію реєстрації через офшор — типова деталь для багатьох історій з українським бізнесом.
Ці факти додають людського виміру до образу чиновника, якого частіше бачать у контексті кримінальних новин.
Чому історія Ткачука важлива для розуміння системи
Кожна деталь біографії Олександра Ткачука — це не просто окремі епізоди, а віддзеркалення ширших проблем українського правоохоронного поля. БЕБ створювалося як інструмент очищення економіки від схем, але на практиці часто перетворювалося на арену внутрішніх ігор. Тиск на детективів, сумнівні декларації, зв’язки з впливовими людьми — усе це підриває довіру громадян до інституцій, які мають захищати їхні інтереси.
Перехід Ткачука до Нацполіції не став кінцем історії. Навпаки, він показує, як кадри циркулюють між структурами, зберігаючи вплив і можливості. Для початківців у темі правоохоронної реформи це чудовий кейс: як одна людина може поєднувати реальні викриття злочинів і водночас опинятися в центрі власних скандалів. Для просунутих читачів — привід проаналізувати, чи достатньо в Україні механізмів контролю за тими, хто контролює економічну безпеку.
Його шлях продовжується, а значить, і спостереження за ним теж. Кожна нова декларація, кожне призначення, кожна справа під його впливом — це елементи великої мозаїки, яка формує обличчя сучасної України.
