У Дніпровському районі Херсона внаслідок атаки російського дрона загинула 70-річна жінка. У місті, яке щодня зазнає обстрілів, місцевий житель Костянтин удень возить маломобільних людей до лікарень соціальним таксі, а ввечері тренує дітей і дорослих.
Тренерську роботу він розпочав у березні 2026 року. Спочатку займався з дітьми, згодом до занять долучилися дорослі. У прифронтовому Херсоні такі тренування мають особливе значення.
«Зараз, самі бачите, як у Херсоні дуже складно — дуже багато обстрілів, дронів. І ми намагаємося збирати дітей, тренувати, щоб вони трішки розвивалися. Ці діти, дорослі, всі люди, які тут залишилися, — повинно бути в них таке розвантаження, тому що проходить час, вони самі в собі починають закриватися», — розповідає він.
Соціальне таксі під обстрілами
Тренерство Костянтин поєднує з волонтерською роботою в громадській організації «Сильні бо вільні». Він їздить соціальним таксі містом.
«Ми їздимо по місту, збираємо маломобільних людей, яким потрібна допомога, які самі не можуть добратися до лікарні або з лікарні. Якщо не працює ліфт — заносимо, підіймаємо», — каже волонтер.
Щодня один екіпаж обслуговує від чотирьох до шести адрес. Під час рейсів волонтери неодноразово потрапляли під обстріли.
«Були такі ситуації, коли ми привозили бабусю маломобільну до лікарні, і тут залетів дрон. То я не знав, може, добре, що я трішки займаюся спортом. Я її отак підхопив і з нею побіг», — згадує Костянтин.
Кілька місяців тому дрон влучив прямо в їхню автівку.
«Слава Богу, що ми вивантажили, вийшли і дрон попав прямо в автівку — розбив нам повністю автівку, тож її вже в нас немає», — розповідає він.
Мрія вимкнути телефон
Волонтерством Костянтин займається з початку повномасштабного вторгнення і зупинятися не планує. Після перемоги він має одне бажання.
«На місяць-два десь поїхати, вимкнути телефон і побути просто самому. Від цього всього переключитися. Я мрію, щоб це все скоріше закінчилося, щоб цей жах вже закінчився», — каже він.
