Служба безпеки України спільно з Національною поліцією ідентифікувала 15 ймовірних організаторів. Вони причетні до проведення незаконних «виборів до Державної думи РФ» на тимчасово окупованій території Херсонщини у вересні 2026 року.
Про це джерелу розповіла речниця УСБУ у Херсонській області Ірина Нестеренко.
«Служба безпеки України заздалегідь попереджала: участь в організації та проведенні незаконних російських “виборів” на тимчасово окупованих територіях є злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність», — каже речниця.
Серед підозрюваних — голова та секретар «виборчої комісії Херсонської області». До списку також увійшли семеро очільників «територіальних виборчих комісій» у Нижніх Сірогозах, Каланчаку, Генічеську, Каховці, Голій Пристані, Іванівці та Новій Каховці.
Ще шестеро очолювали «дільничні виборчі комісії» в «Іванівському муніципальному окрузі», Верхньому Рогачику, Тавричанці, Асканії-Новій, Роздольному та Новотроїцькому.
«Вони координували роботу псевдовиборчих органів, організовували роботу “дільниць”, агітацію та залучали місцевих жителів до незаконного “голосування”», — каже Ірина Нестеренко.
Слідчі вважають, що всі підозрювані добровільно погодилися співпрацювати з окупантами. Вони брали участь в організації незаконних російських «виборів» на Херсонщині.
На підставі зібраних доказів усім 15 людям заочно повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Йдеться про участь за попередньою змовою групою осіб в організації та проведенні незаконних «виборів» на тимчасово окупованій території.
«За такі дії законодавством передбачено кримінальну відповідальність, зокрема позбавлення волі до 10 років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої», — пояснює Нестеренко.
Спеціальне провадження та заочна підозра
В обласній прокуратурі джерелу пояснили, що спеціальне кримінальне провадження (in absentia) — це процедура без фізичної присутності обвинуваченого. Її застосовують, якщо він переховується від органів слідства і суду.
Процедура дозволяє притягнути до відповідальності осіб, що втекли за кордон. Вона також дає змогу розглядати справи щодо воєнних злочинців або колаборантів. Мета — запобігти уникненню покарання через переховування та створити підстави для міжнародного розшуку й конфіскації майна.
Покрокова процедура виглядає так:
- Підозрюваного оголошують у національний або міжнародний розшук.
- Прокурор звертається до слідчого судді по дозвіл на спеціальне розслідування.
- Триває спеціальне досудове розслідування. Збирають докази та проводять експертизи. Участь забезпечує адвокат.
- Обвинувальний акт передають до суду.
Спеціальне провадження можливе, якщо особа переховується від органів слідства та суду. Умовою також є оголошення в міжнародний або міждержавний розшук. Ще один випадок — перебування на тимчасово окупованій території, в РФ або за кордоном без явки до суду.
Процедуру застосовують переважно щодо тяжких і особливо тяжких злочинів, пояснили у прокуратурі.
Необхідність у спеціальному кримінальному провадженні з’явилася після російської агресії проти України у 2014 році. Тоді багато підозрюваних посадовців утекли за кордон. Інші лишилися на тимчасово окупованих територіях або в державі-агресорі. Без цієї процедури багато справ було б неможливо довести до вироку, розповіли у прокуратурі.
Процедура передбачена главою 24-1 Кримінального процесуального кодексу України (ст. 297-1, ст. 297-5). Спеціальний судовий розгляд регулюють статті 323 і 331 КПК. Зміни внесли закони України 2014–2015 років.
Раніше у СБУ повідомляли, що спільно з Нацполіцією та ДБР викрили та затримали жителя Херсона. Під час окупації міста він працював у створеному росіянами «Дніпровському райвідділі МВС РФ».
