Сім районів Львівської області утворилися в липні 2020 року, коли двадцять дрібних районів і міста обласного значення злилися в більші адміністративні одиниці. Цей поділ охоплює майже 21,8 тисячі квадратних кілометрів і близько 2,48 мільйона жителів за даними на початок 2022 року, з 73 територіальними громадами всередині. Львівський район домінує і за площею, і за людьми, тоді як Дрогобицький залишається найкомпактнішим.
Кожен район зберігає власний ритм: Карпатські схили сусідять із рівнинами Опілля, соляні шахти — із IT-офісами, а дерев’яні бойківські церкви — із бастіонами замків. Після перейменування Червоноградського району на Шептицький у 2024 році карта набула ще однієї історичної ноти на честь митрополита Андрея Шептицького.
Для початківця це проста відповідь на запитання «скільки районів у Львівській області» — сім. Для того, хто планує переїзд, бізнес чи подорож, це мозаїка громад, доріг, курортів і ландшафтів, які варто читати шарами: адміністративним, географічним і людським.
Як реформа 2020 року зібрала двадцять районів у сім
До липня 2020 року Львівщина складалася з двадцяти районів і дев’яти міст обласного значення. Бродівський, Жовківський, Пустомитівський, Сколівський, Турківський і ще з десяток інших жили окремим життям із власними радами й бюджетами. Постанова Верховної Ради від 17 липня 2020 року укрупнила їх за зовнішніми межами вже створених територіальних громад, щоб виконавча влада працювала на рівні, близькому до реального життя людей.
Нові межі пройшли переважно по контурах громад: Львівський увібрав Жовківщину, Городоччину й Перемишлянщину, Стрийський — Сколівщину й Жидачівщину, Самбірський — Турківщину й Старосамбірщину. Міста обласного підпорядкування — Борислав, Трускавець, Червоноград, Моршин — увійшли в склад районів, але зберегли свої громади. Результат виявився нерівномірним: Львівський район отримав понад мільйон жителів і 23 громади, тоді як Дрогобицький умістив п’ять громад на півтори тисячі квадратних кілометрів.
Перейменування 2024 року додало ще один шар. Верховна Рада 19 вересня змінила назву Червоноградського району на Шептицький, а місто Червоноград — на Шептицький. Громада отримала офіційне підтвердження пізніше, коли уряд узгодив документи. Назва на честь митрополита УГКЦ Андрея Шептицького замінила радянський топонім і повернула історичний акцент на постать, яка вплинула на українське церковне й культурне життя.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли місцеві мешканці ще рік після реформи називали адресу «Сколівський район», хоча Сколе вже входило до Стрийського. Документи приймали, але поштовий індекс і реєстрація автомобіля вимагали нової логіки.
Цифри і характери семи районів: порівняльна таблиця
Площі, населення і кількість громад дають перший зріз. Дані наведені за оцінками на 1 січня 2022 року, які лишаються базовим орієнтиром, бо пізніша офіційна статистика враховує внутрішніх переселенців окремо.
| Район | Адмінцентр | Площа, км² | Населення | Громади | Щільність, ос/км² |
|---|---|---|---|---|---|
| Львівський | Львів | 4976,2 | 1 141 119 | 23 | ~229 |
| Стрийський | Стрий | 3854,0 | 319 464 | 14 | ~83 |
| Самбірський | Самбір | 3247,1 | 221 896 | 11 | ~68 |
| Шептицький | Шептицький | 3001,2 | 226 102 | 7 | ~75 |
| Золочівський | Золочів | 2887,9 | 158 943 | 7 | ~55 |
| Яворівський | Яворів | 2373,2 | 177 622 | 6 | ~75 |
| Дрогобицький | Дрогобич | 1493,4 | 232 947 | 5 | ~156 |
Дані за Вікіпедією та Головним управлінням статистики у Львівській області. Львівський район концентрує майже половину населення області й має найвищу щільність після Дрогобицького, де курортні міста стискають людей на меншій території. Золочівський залишається найрідше населеним — сільськогосподарські поля й ліси розтягують відстані між селами.
Для досвідченого користувача таблиця — відправна точка: 23 громади Львівського означають складнішу координацію між містом і селами, тоді як п’ять громад Дрогобицького дозволяють швидше узгоджувати туристичні маршрути між Трускавцем, Східницею й Бориславом. Початківцю достатньо запам’ятати центри й те, що Стрийський тягнеться до Карпат, а Яворівський — до польського кордону й Розточчя.
Географія, що дихає різними легенями: від Бескидів до Розточчя
Південні райони піднімаються в Карпати. Стрийський і частина Дрогобицького охоплюють Верхньодністровські й Сколівські Бескиди: хребти, які взимку стають трасами для лижників, а влітку — стежками до водоспадів і полонин. Національний природний парк «Сколівські Бескиди» приймає тисячі відвідувачів щомісяця в сезон. Річки Стрий і Свіча несуть воду до Дністра, а ліси дають деревину й гриби.
Захід і північ змінюють тон. Самбірський район тягнеться до кордону й Бойківщини: гірські села змінюються рівнинами ближче до Самбора. Яворівський лежить на Розточчі — вузькому горбогір’ї, де проходить Головний європейський вододіл. Струмки тут розбігаються в басейни Чорного й Балтійського морів. Яворівський національний природний парк охороняє лісостепові ландшафти, букові праліси й місця, де колись стояли військові полігони, а тепер ходять туристи й розводять тарпанів.
Східна частина — Золочівський і частина Львівського — це Опілля й горбогір’я. Поля, дубово-грабові ліси, долини Західного Бугу. Золочівський замок на пагорбі Купина стоїть як ренесансна фортеця з Китайським палацом, яку в різні епохи використовували як резиденцію Собеських, в’язницю й музей. Межі районів тут проходять по історичних шляхах, а не по гірських хребтах.
Клімат теж не однаковий. У передгір’ї Дрогобицького температура рідко падає нижче -15 °C і рідко піднімається вище +29 °C, зима м’яка, літо вологе. На Розточчі Яворівського річні коливання менші. Сезонність для туризму виразна: травень–вересень для піших маршрутів у Бескидах і парках, грудень–березень для лиж у Славському й Східниці, а Трускавець і Моршин працюють цілий рік завдяки мінеральним водам.
Культурна й етнографічна тканина: Бойківщина, Опілля і Галичина
Райони Львівської області накладаються на старі етнографічні межі. Гірські частини Самбірського, Стрийського й Дрогобицького — це Бойківщина з дерев’яними церквами, довгими хатами й піснями, які відрізняються від рівнинних. Рівнинні території Львівського й Золочівського тяжіють до Опілля й класичної Галичини з польсько-українським шаром у архітектурі й кухні.
Дрогобицький район зберігає одну з найбільших концентрацій дерев’яних церков на Львівщині. Солеварня в Дрогобичі працює з XIII століття — одна з найстаріших діючих в Європі. Борислав пам’ятає нафтовий бум XIX століття, коли «чорне золото» виходило з землі прямо на вулицях. Трускавець і Східниця додають курортний шар: «Нафтуся» й озокерит лікують, а дерев’яні вілли нагадують про міжвоєнну епоху.
Золочівський район тримає замкову спадщину. Золочівський замок, збудований у 1634–1636 роках Якубом Собеським, став королівською резиденцією Яна III Собеського. Китайський палац усередині — рідкісний приклад східної моди XVII століття в Галичині. Підкамінь і Броди додають свої фортеці й єврейську історію. Для початківця це «місце з красивим замком», для досвідченого — шар Речі Посполитої, австрійської тюрми й радянського спецзакладу, який тепер працює як музей.
Шептицький район після перейменування отримав новий символічний акцент. Вугільні шахти й енергетика лишилися, але назва на честь митрополита Шептицького підкреслює церковну й культурну лінію. Белз, Сокаль і Радехів зберігають власні шари — від середньовічних укріплень до промислових містечок.
Економічні ритми: курорти, IT, енергетика і поля
Львівський район живе послугами, освітою й IT. Університети, стартапи й туристичний потік у Старе місто створюють робочі місця, які тягнуть молодь з інших районів. Логістика навколо Львова й аграрний сектор у передмістях доповнюють картину. Туристичний збір у громадах області зростає: за 2026 рік надходження перевищили попередні показники майже на третину, і найбільший внесок дають Львів, Трускавець, Східниця й Моршин.
Дрогобицький поєднує спадщину видобутку з курортами. Нафта й газ у Бориславі й Стебнику, солеварня, харчова промисловість і деревообробка працюють поряд із санаторіями. Стрийський тримає машинобудування, газотранспортні магістралі й сільське господарство, хоча ґрунти тут кислі й малородючі. Моршин додає бальнеологічний сегмент.
Шептицький район історично спирався на вугілля. Після перейменування акцент зміщується на диверсифікацію: енергетика, логістика й сільське господарство. Яворівський використовує прикордонне положення й природний парк для екотуризму й логістики. Золочівський і Самбірський залишаються більш аграрними, з деревообробкою в західних частинах і логістикою вздовж доріг.
Для різних аудиторій це виглядає по-різному. Початківець шукає «де відпочити» і знаходить Трускавець у Дрогобицькому чи Славське в Стрийському. Досвідчений дивиться на вартість оренди, наявність шкіл і відстань до Львова: у Львівському районі життя дорожче, але інфраструктура щільніша, у Золочівському — тихіше й дешевше, проте відстані довші.
Коли старі назви плутають нові межі: поширені помилки
Найчастіша плутанина — використання старих районних назв після 2020 року. Люди пишуть «Сколівський район», «Жовківський район» або «Пустомитівський», хоча ці території увійшли до Стрийського, Львівського й інших. Документи, реєстрація нерухомості й поштові відправлення вимагають актуальної назви району.
- Плутанина з Червоноградом і Шептицьким. До вересня 2024 року район називався Червоноградським. Тепер і місто, і район — Шептицький. Старі адреси в договорах потребують уточнення.
- Міста обласного значення. Борислав, Трускавець, Моршин і Новий Розділ входять до районів, але їхні громади мають власні бюджети й повноваження. Не всі розуміють, що районна рада не замінює міську.
- Межі громад і районів. Громада може мати села з різних колишніх районів. Перевіряти треба за кодом КАТОТТГ або на карті децентралізації, а не за пам’яттю 2019 року.
- Сезонність і дороги. У Стрийському й Дрогобицькому взимку гірські дороги можуть бути складнішими, ніж показує літня карта. Яворівський ближче до кордону, але пропускні пункти мають свої черги.
За моїм досвідом використання карт і документів протягом кількох поїздок найчастіше помиляються саме з назвами колишніх районів у розмовах із місцевими. Гіди й водії швидко коригують, але для офіційних питань краще одразу називати актуальний район і громаду.
Чек-лист для мандрівника і майбутнього мешканця
Перед тим як обрати район для подорожі чи життя, пройдіться по пунктах. Це допомагає уникнути розчарувань і знайти те, що відповідає саме вашому ритму.
- Визначте мету: курорт (Дрогобицький — Трускавець, Східниця; Стрийський — Моршин), гори (Стрийський, частина Дрогобицького й Самбірського), місто й IT (Львівський), тиша й поля (Золочівський), природа біля кордону (Яворівський).
- Перевірте сезон. Літо й осінь відкривають Бескиди й парки, зима — лижні траси в Славському, цілорічно працюють бальнеологічні курорти.
- Подивіться відстань до Львова й наявність залізниці чи маршруток. Львівський і Дрогобицький мають найщільніше сполучення.
- Для життя: уточніть громаду, а не лише район. Школи, лікарні й комунальні послуги вирішуються на рівні громади.
- Перевірте актуальну назву. Шептицький замість Червоноградського, Стрийський замість Сколівського.
- Оцініть інфраструктуру: у Львівському більше сервісів, у гірських частинах — краща природа, але довші дороги.
Після чек-листа багато хто відкриває для себе, що Стрийський район дає і гори, і рівнину, і курорт Моршин в одному адміністративному контурі, а Яворівський дозволяє за день побачити і природний парк, і прикордонні пейзажі. Для сім’ї з дітьми часто зручнішим виявляється Дрогобицький завдяки санаторіям і близькій відстані до Львова.
Питання-відповіді, які відкривають нюанси
Скільки районів зараз у Львівській області? Сім: Львівський, Дрогобицький, Золочівський, Самбірський, Стрийський, Шептицький і Яворівський. Це результат реформи 2020 року.
Чому Червоноградський став Шептицьким? У вересні 2024 року Верховна Рада перейменувала місто й район у межах декомунізації та деколонізації. Назва вшановує митрополита Андрея Шептицького. Громада отримала офіційне підтвердження пізніше.
Який район найбільший і найменший? За площею і населенням найбільший — Львівський (майже 5 тисяч км² і понад 1,1 мільйона людей). Найменший за площею — Дрогобицький (близько 1493 км²), хоча щільність там висока через курортні міста.
Де краще відпочити в горах? Стрийський район охоплює Сколівські Бескиди й Славське. Частина Дрогобицького й Самбірського також має гірські території з бойківськими селами. Сезон залежить від активності: піші маршрути влітку, лижі взимку.
Чи впливають старі назви районів на документи? Так. Для реєстрації, пошти й договорів потрібна актуальна назва району й громади. Старі назви використовують у розмовах, але офіційно вони вже не діють.
Райони Львівської області — це не просто лінії на карті. Це шари історії, які накладаються на сучасні громади, гірські хребти, які диктують сезонність туризму, і економічні ритми, які змінюються від IT-офісів Львова до соляних шахт Дрогобича й вугільних традицій Шептицького. Кожен, хто відкриває карту вдруге, помічає, як старі етнографічні межі досі проступають крізь нові адміністративні контури.
