На високому плато над Одеською затокою, де сьогодні прогулюються туристи Приморським бульваром і дивляться на море з-під пам’ятника Дюку, колись здіймалися кам’яні мури. Фортеця Хаджибей, відома також як Єні-Дунья («Новий світ»), стояла саме тут. Її стіни бачили козацькі набіги, османських пашів, штурм 1789 року і, нарешті, зникнення під фундаменти майбутньої Одеси. Сьогодні, після археологічних розкопок 2025 року, ця твердиня знову заявила про себе уламками стін і артефактами, які лежать просто під ногами одеситів.
Фортеця Хаджибей — не просто забутий військовий об’єкт. Це вузол, де переплелися литовські, генуезькі, османські та козацькі історії. Її доля тісно пов’язана з народженням Одеси, а нещодавні знахідки остаточно розвіяли міф про «порожнє місце», на якому нібито з нуля з’явилося місто.
Від середньовічного порту до османської твердині
Перші згадки про поселення Качибей (Коцюбіїв, Хаджибей) сягають початку XV століття. У 1415 році польський хроніст Ян Длугош фіксує порт «Kaczubyeiow», звідки відправляли зерно до Константинополя. Місце було зручним: високий берег, природні яри, глибока затока. Тут стояв замок, який дослідники пов’язують із литовським князем Вітовтом — орієнтовно 1421 рік. Пізніше територію контролювали генуезці: під сучасним Приморським бульваром археологи виявили культурний шар італійської фортеці Джинестра XIV століття.
У 1480-х роках регіон перейшов під владу Османської імперії. Поселення на певний час занепало, але в середині XVIII століття османи вирішили зміцнити північне узбережжя Чорного моря. У 1764–1765 роках на місці старого замку і поруч із ним з’явилася нова фортеця — Єні-Дунья. Будували її волохи, які возили камінь із навколишніх балок і степу. Російський розвідник Іван Ісленьєв уже 1766 року склав план «новопобудованого турецького міста Хаджибей», а запорозький гонець доповідав кримському хану про будівництво «за Очаковом, у 50–60 верстах від нього».
Фортеця мала майже чотирикутну форму. З боку моря — висока кам’яна стіна з бійницями і круглими вежами. Головна прямокутна вежа з аркою воріт дивилася прямо на затоку. З боку степу — земляний вал. Усередині — пашинський будинок, пороховий льох, казарми. У мирний час на кутах стояли лише чотири гармати. Французький інженер Андре-Жан Лафіт-Клаве 1784 року назвав її «худим замком», який не відповідав сучасним вимогам фортифікації, але для свого часу вона цілком справлялася з захистом порту, через який йшло зерно, сіль і контрабанда.
Життя всередині мурів і козацькі напади
Хаджибей був не лише військовою точкою. Це був живий порт. Сюди заходили торгові судна, працювали склади, корчми, митниця. У мирні роки фортеця охороняла каравани і стримувала запорожців. Проте козаки не давали спокою. У жовтні 1769 року загін із 3100 козаків під командуванням Семена Галицького влаштував бій біля Хаджибея: спалили хати, вбили частину жителів, узяли полонених. Саму фортецю тоді не штурмували — люди сховалися за мурами.
Під час російсько-турецької війни 1768–1774 років російські війська тимчасово захопили твердиню, але за умовами миру повернули її османам. Перед відходом сильно зруйнували. Османи відновили укріплення, і до нової війни 1787–1791 років фортеця знову стояла на бойовому посту.
Штурм 14 вересня 1789 року
Рішучий удар прийшов у вересні 1789-го. Передовий загін під командуванням Хосе де Рібаса (Йосипа Дерибаса) за підтримки чорноморських козаків Захарія Чепіги та Антона Головатого підійшов до Хаджибея. Сили розділили на три групи: одна брала фортецю, друга — саме поселення, третя — порт. Штурм виявився стрімким. Османський гарнізон не витримав. Фортецю взяли 14 (25) вересня. Ахмет-паша, останній комендант, потрапив у полон.
Князь Григорій Потьомкін наказав зруйнувати укріплення. Камінь пішов на будівництво майбутнього міста. У 1793–1794 роках генерал Олександр Суворов заклав нову земляну фортецю трохи південніше — на території сучасного парку Шевченка. Вона проіснувала менше двадцяти років і втратила військове значення. Саме на руїнах османської твердині й навколо неї 1794 року почали зводити Одесу.
Археологія 2025 року: фортеця знайдена
Два століття історики сперечалися, де саме стояла фортеця Хаджибей. Планів було мало, а сліди затерли пізніші будівництва. У 2021 році георадар показав аномалію під Приморським бульваром. Навесні і влітку 2025 року експедиція Інституту археології НАН України та Південноукраїнського педагогічного університету імені Ушинського провела розкопки між пам’ятником Рішельє, фунікулером і південними алеями бульвару.
Знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, фундаменти, османську кераміку, бронзові предмети. Під ними — шар давньогрецького поселення Гавань Істріан (V століття до н. е.) і залишки генуезької Джинестри. Керівник розкопок Андрій Красножон заявив: дискусії, які тривали майже 200 років, завершені. Фортеця стояла саме тут, на найвищій точці плато (+32 м над рівнем моря), звідки ідеально контролювалися підходи до заток.
Ці знахідки змінили уявлення про історію Одеси. Місто постало не на порожньому місці, а на шарах цивілізацій, що змінювали одна одну століттями.
Цікаві факти про фортецю Хаджибей
- Назва «Єні-Дунья» буквально означає «Новий світ». Османи таким чином підкреслювали, що будують нову точку опори на північному краю імперії.
- У 1765 році будівництвом керували не турецькі майстри, а волохи (молдавани), які возили камінь із навколишніх ярів.
- Після штурму 1789 року частину каміння використали для перших портових споруд Одеси. Тобто сучасне місто буквально стоїть на камінні османської твердині.
- У фільмі 2020 року «Фортеця Хаджибей» події розгортаються саме навколо останніх днів цієї фортеці. Стрічку знімали в Білгород-Дністровській фортеці, на виноградниках Шабо і в павільйонах Одеської кіностудії. Вона отримала нагороду як найкращий повнометражний фільм на Стамбульському кінофестивалі 2021 року.
- Під час розкопок 2025 року під османським шаром виявили сліди грецького поселення V століття до н. е. — тобто місце було обжите майже 2500 років.
Культурний слід і сучасне значення
Фортеця Хаджибей живе не лише в археологічних звітах. У 2020 році українсько-грузинсько-турецька команда зняла історико-пригодницький фільм «Фортеця Хаджибей». Сюжет крутиться навколо козака Андрія, який має передати важливу інформацію до Стамбула, і доньки османського паші Фатіми. Картина показує останні дні твердині, козацько-османські союзи і хаос війни. Акторський склад змішаний: Олександр Соколов, турецька актриса Дерен Талу, грузинський актор Іраклій Маруашвілі. Фільм став своєрідним містком між історичною пам’яттю і сучасною культурою.
Сьогодні місце фортеці — серце туристичної Одеси. Приморський бульвар, фунікулер, вид на порт. Але під бруківкою лежать шари, які нагадують: місто має глибше коріння, ніж імперські легенди. Археологи планують продовжувати роботи — шукати вежі і головну браму. Можливо, колись тут з’явиться музей просто неба, де можна буде побачити справжні мури Хаджибея.
Фортеця зникла фізично, але її тінь лежить на кожному кроці по центру Одеси. Камінь, який колись тримав османських воїнів, тепер тримає асфальт і тротуари. І кожного разу, коли хтось зупиняється біля Дюка і дивиться на море, він стоїть на місці, де історія Причорномор’я робила крутий поворот.
