П-800 «Онікс» (індекс 3М55, експортна назва «Яхонт», за класифікацією НАТО SS-N-26 Strobile) — радянська/російська надзвукова універсальна протикорабельна крилата ракета середнього радіуса дії. Її створили для ураження надводних кораблів і морських угруповань в умовах сильної радіоелектронної протидії, згодом адаптували і для наземних цілей. Дальність базової версії сягає 600 км, модернізованої «Онікс-М» — до 800 км, швидкість — до 2,6 Маха.
Ракета поєднує твердопаливний стартовий прискорювач і прямоточний повітряно-реактивний двигун, що дозволяє тримати надзвукову швидкість на всій траєкторії. Бойова частина важить 300 кг у російській версії. Основні носії — береговий комплекс «Бастіон», кораблі, підводні човни. З 2022 року її активно застосовували проти наземних об’єктів в Україні.
Станом на 2026 рік «Онікс» залишається одним із найскладніших для перехоплення засобів через низьковисотний профіль польоту на фінальній ділянці та високу швидкість. Виробництво продовжується, а модернізації підвищують стійкість до радіоелектронної боротьби.
Від радянського задуму до прийняття на озброєння
Розробку комплексу четвертого покоління розпочали наприкінці 1970-х років у ЦКБМ МОМ (пізніше НВО машинобудування) під керівництвом конструктора Герберта Єфремова. Метою було створити універсальну ракету, здатну запускатися з кораблів, підводних човнів, берегових установок і в перспективі з літаків, замінивши старіші системи на кшталт П-270 «Москіт».
Перші випробування проходили в 1980–1990-х. Серійне виробництво стартувало 1987 року на підприємстві «Стріла» в Оренбурзі. Офіційно на озброєння ВМФ Росії ракету прийняли 2002 року. Експортна версія отримала назву «Яхонт». На базі цієї конструкції з’явилася спільна російсько-індійська ракета BrahMos, яка отримала власні модифікації та значно ширше застосування в Індії.
У 2019 році представили модернізовану версію «Онікс-М» зі збільшеною дальністю до 800 км, покращеною точністю та стійкістю до засобів радіоелектронної боротьби. Ці зміни дозволили ефективніше працювати по наземних цілях, хоча спочатку ракета створювалася переважно як протикорабельна.
Траєкторія польоту та ключові технічні особливості
Після старту твердопаливний прискорювач виводить ракету на потрібну висоту, після чого вмикається прямоточний повітряно-реактивний двигун на авіаційному гасі. На маршовій ділянці «Онікс» може підніматися до 14 км, де швидкість сягає приблизно 3180 км/год (близько 2,6 Маха). Перед ціллю ракета різко знижується до 10–15 метрів над поверхнею, що суттєво ускладнює виявлення радарами.
Система наведення комбінована: на марші працює інерційна навігація з радіовисотоміром, на кінцевій ділянці — активна-пасивна радіолокаційна головка самонаведення з дальністю виявлення цілі близько 50 км. Це дозволяє ракеті діяти за принципом «вистрілив і забув» і маневрувати в умовах перешкод.
Саме поєднання високої швидкості на всій траєкторії та наднизького польоту на фініші робить «Онікс» однією з найскладніших цілей для більшості систем протиповітряної оборони середньої дальності.
Стартова маса — близько 3000 кг (з транспортно-пусковим стаканом — 3900 кг). Довжина корабельного варіанту — приблизно 8–8,9 м, діаметр — 0,67 м, розмах крил — 1,7 м. Бойова частина — напівбронебійна масою 300 кг у російській версії (200 кг у експортній). Точність за окремими оцінками досягає 1,5 м.
Варіанти, аналоги та порівняльна таблиця
Існує кілька основних модифікацій. Базовий «Онікс» для російських сил має дальність до 600 км за комбінованою траєкторією. «Онікс-М» збільшує цей показник до 800 км і покращує захист від перешкод. Експортний «Яхонт» обмежений 120–300 км залежно від профілю польоту. BrahMos, створений спільно з Індією, використовує подібну архітектуру, але з власними системами наведення та подальшими модернізаціями дальності.
| Параметр | Онікс (базовий) | Онікс-М | Яхонт (експорт) | BrahMos (орієнтовно) |
|---|---|---|---|---|
| Дальність (комбінована) | до 600 км | до 800 км | 120–300 км | 290–800+ км (залежно від версії) |
| Швидкість | до 2,6 Маха | до 2,6–2,9 Маха | до 2,5 Маха | близько 2,8 Маха |
| Бойова частина | 300 кг | 300 кг | 200 кг | 200–300 кг |
| Основне призначення | протикорабельне + наземне | універсальне | переважно протикорабельне | універсальне |
Дані зібрані з відкритих військових довідників і енциклопедичних джерел (зокрема Wikipedia та CSIS Missile Threat). Порівняння показує, що «Онікс» і BrahMos належать до одного сімейства надзвукових ракет, але мають різні обмеження за дальністю через експортні режими.
Носії: від «Бастіону» до підводних човнів
Головним береговим носієм став мобільний комплекс «Бастіон-П». Одна батарея зазвичай включає кілька самохідних пускових установок (по дві ракети кожна), машини управління та транспортно-заряджаючі машини. Час розгортання вимірюється хвилинами. Саме з кримських позицій «Бастіону» здійснювали більшість пусків по півдню України.
На флоті ракету розміщують на корветах проєктів 21631 «Буян-М» і 22800 «Каракурт», фрегатах проєкту 22350, окремих підводних човнах проєкту 885 «Ясень» та модернізованих крейсерах. Універсальність контейнера дозволяє відносно швидко інтегрувати систему на різні платформи.
У нашій практиці аналізу відкритих даних ми стикалися з випадком, коли одна батарея «Бастіону» могла контролювати значну ділянку узбережжя, створюючи зону обмеженого доступу для кораблів противника на відстані сотень кілометрів.
Бойове застосування: від Сирії до статистики 2022–2026
Перше підтверджене бойове застосування відбулося 15 листопада 2016 року в Сирії — пуски з «Бастіону» по наземних цілях. Це стало важливим етапом, бо продемонструвало можливість роботи не лише по кораблях.
З початком повномасштабного вторгнення в Україну «Онікс» почали використовувати з квітня 2022 року переважно з території Криму по портах, аеродромах та інфраструктурі Одещини, Миколаївщини та Херсонщини. За оцінками відкритих джерел, з 2022 по середину 2026 року застосовано приблизно 130–150 таких ракет. Найбільша інтенсивність припала на 2022 рік (близько 71 пуску), далі кількість зменшилася: 42 у 2023-му, одиниці у 2024–2025 роках і близько 9 у першій половині 2026-го.
Перехоплення залишається складним. Українська ППО фіксувала успішні збиття окремих ракет системами Patriot і SAMP/T, проте загальний відсоток перехоплення «Оніксів» значно нижчий, ніж у дозвукових крилатих ракет. Частина пусків йшла з промахами або ураженням невійськових об’єктів, що експерти пов’язують із впливом засобів радіоелектронної боротьби.
Поширені міфи та помилки в оцінках
- Міф: «Онікс» — гіперзвукова ракета. Насправді це надзвукова система (до 2,6–2,9 Маха). Гіперзвуковими вважають швидкості понад 5 Махів. Плутанина виникає через порівняння з «Цирконом».
- Міф: її взагалі неможливо збити. Складно, але не неможливо. Сучасні ЗРК великої дальності та якісна радіоелектронна боротьба знижують ефективність. Окремі випадки перехоплення зафіксовані.
- Помилка: усі пуски по Україні йшли по кораблях. Навпаки, з 2022 року майже всі застосування були по наземних цілях. Протикорабельне призначення залишилося, але практичне використання змістилося.
- Міф: дальність завжди 800 км. Це стосується лише модернізованої версії «Онікс-М». Базова і експортна мають менші показники залежно від профілю польоту.
Такі помилки часто з’являються в публікаціях через змішування характеристик різних модифікацій і відсутність розділення між заявленими та реальними показниками в конкретних умовах.
Питання, які найчастіше шукають читачі
Чим «Онікс» відрізняється від «Циркона»? «Циркон» позиціонується як гіперзвукова ракета з вищою швидкістю і потенційно більшою дальністю. «Онікс» — надзвукова, дешевша у виробництві і вже масово застосовувалася. Обидві можуть працювати з подібних платформ.
Скільки коштує одна ракета? За відкритими оцінками експортна версія коштувала близько 1,25–1,3 млн доларів. Російська внутрішня ціна не розголошується.
Чи можна запускати «Онікс» з літаків? Авіаційний варіант (Х-61) планувався, але серійно не реалізований. Натомість BrahMos має повноцінну повітряну версію.
Яка точність по наземних цілях? Після модернізації головки самонаведення точність зросла, проте в реальних умовах на точність впливають засоби РЕБ і якість розвідданих.
Скільки ракет виробляють зараз? За даними української розвідки на серпень 2026 року Росія вже виконала річний план із виробництва «Оніксів» і «Цирконів» за сім місяців (близько 60 «Оніксів»).
Чек-лист для розуміння загрози «Онікс»
- Перевірте, чи йдеться про базову версію, «Онікс-М» чи «Яхонт» — від цього залежить дальність.
- Зверніть увагу на профіль польоту: висотний дає максимальну дальність, низьковисотний — кращу скритність.
- Оцініть носій: береговий «Бастіон» мобільний, корабельний — обмежений районом патрулювання.
- Врахуйте наявність сучасних ЗРК і засобів РЕБ у районі можливого удару.
- Не плутайте з «Цирконом» або «Кинджалом» — різні класи швидкості та траєкторій.
Станом на серпень 2026 року «Онікс» продовжує залишатися елементом російського арсеналу, який використовують як для створення зон заборони доступу на морі, так і для ударів по узбережжю. Модернізації головки самонаведення та збільшення дальності показують, що конструкція ще не вичерпала потенціал розвитку. Водночас досвід застосування в Україні підтвердив, що навіть швидкі надзвукові ракети не є абсолютно невразливими за умови якісної розвідки, РЕБ і сучасних систем перехоплення.
