У Чорному морі живе акула. Не міф і не рідкісний гість з Середземного моря, а постійний мешканець — чорноморський катран. Цей підвид колючої акули (Squalus acanthias ponticus) адаптувався до місцевих умов і зустрічається практично по всьому басейну, від болгарського узбережжя до кримських і кавказьких берегів, іноді заходить у південну частину Азовського моря через Керченську протоку.
Катран — невелика акула. Самки виростають до 1,5–1,8 метра, самці помітно дрібніші. Вага зазвичай не перевищує 10–15 кілограмів. Тіло струнке, торпедоподібне, спина сірувато-коричнева, черево світліше, на боках іноді видно рідкісні білі цятки. Найхарактерніша риса — два спинні плавці з гострими шипами спереду. Через форму голови з загостреним рилом рибалки давно прозвали її «морською собакою».
Ця акула тримається зграями. Вдень вона опускається ближче до дна на глибину 25–70 метрів, вночі піднімається в товщу води. Навесні та восени, коли вода прогрівається або охолоджується, катрани підходять ближче до берега. Температурний діапазон, який вони переносять, — від 6 до 16 градусів. Вони не люблять сильного хвилювання і галасу.
Біолог Адріан Білбе у коментарі для румунських та українських видань у 2026 році підкреслив: катран — нешкідливий і навіть корисний для Чорного моря. Він живиться дрібною рибою — хамсою, кількою, ставридою, мерлангом, бичками — і допомагає підтримувати баланс у популяціях цих видів, забираючи слабких і хворих особин.
Які ще акули можуть з’явитися в Чорному морі
Катран — єдина акула, яка постійно мешкає і розмножується в Чорному морі. Інші види з’являються рідко і не утворюють стабільних популяцій.
Котяча акула (представники родини Scyliorhinidae) іноді заходить через Босфор з Середземного моря. Це дрібні, обережні донні риби завдовжки до метра, які харчуються молюсками та безхребетними. Вони тримаються глибше і майже ніколи не підходять до пляжів.
Великі океанічні акули — біла, тигрова, синя чи мако — теоретично можуть подолати Босфор під час сильних течій або аномальних температур. Зафіксовані поодинокі випадки (наприклад, старі історії про яйця або викинуті особини біля Тарханкута), але це винятки. Чорне море для них непридатне: нижча солоність (18–22‰ проти 35‰ в океані), потужна сірководнева зона нижче 150–200 метрів, де немає кисню, і обмежена кормова база для великих пелагічних хижаків. Вони не затримуються надовго і не розмножуються тут.
Чому Чорне море не стало домом для грізних океанічних акул
Чорне море — напівзамкнутий басейн з унікальною гідрологією. Верхній шар води опріснений стоком великих річок, а глибше лежить «мертва зона» з сірководнем. Більшість акул потребує стабільної високої солоності та кисневих глибин для нормального осмосу і дихання. Катран витримав еволюційний тиск і пристосувався: його нирки та зябра ефективніше регулюють солі, а спосіб життя біля дна дозволяє уникати найгірших умов.
Босфор працює як природний фільтр. Вузька і відносно мілка протока з сильними течіями та різким перепадом солоності відсікає більшість теплолюбних і солоноводних видів. Ті, хто все ж проходить, опиняється в середовищі з меншою кількістю крупної здобичі та сезонними коливаннями температури.
Чи становлять катрани небезпеку для людей
Ні. За всю історію спостережень у Чорному морі не зафіксовано жодного нападу катрана на людину. Акула уникає мілководдя біля організованих пляжів. Навіть коли навесні чи восени вона підходить ближче, тримається на глибині 10–20 метрів і глибше. Рибалки ловлять її сітками або на вудку далеко від берега.
Шипи на спинних плавцях — це захист від більших хижаків, а не зброя проти людей. Якщо випадково наступити на викинуту на пісок акулу або взяти її голими руками, можна отримати болючий укол. Рана може запалитися, тому краще користуватися рукавичками або не чіпати рибу взагалі. У воді катран просто відпливає.
Біологи повторюють: присутність катрана — ознака здорової екосистеми. Він виконує роль природного санітарного інспектора, не конкурує з людьми за ресурс і не псує відпочинок.
Як катран полює і чим живиться
Катран — активний придонний хижак. Зграї рухаються синхронно, вистежуючи косяки дрібної риби. Основний раціон — хамса, кілька, ставрида, мерланг, атерина, султанка. Іноді в меню з’являються краби, креветки та молюски. У румунській частині моря зареєстровані випадки, коли дорослі особини поїдали дрібних дельфінів або їхніх дитинчат — це свідчить про гнучкість раціону.
Акула не має плавального міхура, тому постійно рухається або лежить на дні. Нічні підйоми до поверхні пов’язані з полюванням на рибу, яка сама піднімається в товщу води. Така вертикальна міграція економить енергію і дозволяє використовувати різні шари моря.
Цікаві факти про чорноморського катрана
Цікаві факти про чорноморського катрана
- Чорноморська популяція катрана вважається найбільшою і найпродуктивнішою у світі серед усіх підвидів Squalus acanthias. Самки тут досягають більших розмірів і дають більше потомства, ніж їхні океанічні родичі.
- Вагітність триває близько 18 місяців — один з найдовших термінів серед акул. Самка виношує 8–12 (іноді до 20–29) ембріонів, які народжуються живими завдовжки 23–28 см. Після пологів вона швидко відновлюється і може спаровуватися знову.
- Статева зрілість настає пізно: самці — у 13–14 років при довжині 100–110 см, самки — у 17 років при 125–130 см. Повільний ріст і пізнє дозрівання роблять вид дуже вразливим до перелову.
- Катран може жити до 25–30 років. Кожен рік приріст становить лише кілька сантиметрів, тому популяція відновлюється десятиліттями.
- Сезонні міграції чітко виражені: навесні зграї рухаються до берега для нагулу, восени — для розмноження. Взимку частина особин залишається на глибині, частина підходить ближче для спарювання.
- У 1980-х роках чисельність катрана в Чорному морі скоротилася більш ніж на 60 % через інтенсивний промисел. Сьогодні вид має статус уразливого за оцінкою Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) для чорноморської популяції.
Стан популяції та загрози
Перелов — головна проблема. Катрана ловлять як цільовий вид (м’ясо йде на балик та інші вироби), так і як прилов. Через повільне відновлення навіть помірний промисел сильно б’є по чисельності. У деяких причорноморських країнах запроваджено обмеження, але контроль залишається складним.
Забруднення, зміна клімату та військові дії в регіоні також впливають на середовище існування. Зменшення запасів хамси та іншої кормової риби змушує катранів шукати нові стратегії харчування.
Попри все, вид досі присутній по всьому узбережжю. Останні роки показують, що при розумному управлінні рибальством популяція може стабілізуватися. Катран — не просто «акула в Чорному морі», а важливий індикатор стану всього басейну.
Що робити, якщо ви зіткнулися з катраном
Рибалкам: використовуйте рукавички, обережно витягуйте з сітки або гачка, уникайте уколів шипами. Якщо акула викинута на берег — краще допомогти їй повернутися у воду, якщо вона ще жива.
Плавцям і відпочивальникам: просто купайтеся спокійно. Ймовірність зустріти катрана на мілководді біля пляжу мінімальна. Навіть якщо акула з’явиться на глибині 15–20 метрів, вона відпливе першою.
Дайверам і підводним мисливцям: катран — цікавий об’єкт для спостереження, але не для контакту. Він не агресивний, проте шипи можуть поранити через гідрокостюм.
Чорне море продовжує дивувати. У його водах, де сірководень і опріснення створили особливі умови, вижила і навіть досягла високої продуктивності невелика, але витривала акула. Катран не лякає відпочивальників і не потребує сенсаційних заголовків. Він просто живе тут уже тисячі років — стрункий, колючий і корисний господар глибин.
