Станом на 2026 рік періодична система хімічних елементів містить рівно 118 підтверджених елементів — від водню з атомним номером 1 до оганесону з номером 118. Ця цифра офіційно зафіксована Міжнародним союзом теоретичної та прикладної хімії (IUPAC) після підтвердження останніх чотирьох елементів у 2016 році і залишається незмінною, попри активні експерименти з синтезу 119-го.
З 118 елементів 94 трапляються в природі (хоча деякі — лише у слідових кількостях), а 24 отримані виключно штучно в лабораторіях. Таблиця складається з семи періодів і 18 груп, де положення кожного елемента визначається кількістю протонів у ядрі та електронною конфігурацією.
Як таблиця зростала від шістдесяти трьох до ста вісімнадцяти
Коли Дмитро Менделєєв у лютому 1869 року впорядковував відомі тоді елементи за атомною масою, їх налічувалося близько 63. Він розклав картки з властивостями, помітив періодичність і свідомо залишив порожні клітинки для ще не відкритих речовин. Передбачені ним «ека-алюміній», «ека-бор» і «ека-силіцій» незабаром знайшли під назвами галій, скандій і германій — і саме ці збіги зробили систему загальновизнаною.
Протягом наступних десятиліть таблиця поповнювалася природними елементами. На початку XX століття кількість відомих зросла до вісімдесяти з гаком. Відкриття радіоактивності Марією Кюрі додало радій і полоній. У 1930–1940-х роках з’явилися перші штучні елементи — технецій, прометій, астат. Після Другої світової війни прискорювачі частинок дозволили синтезувати трансуранові елементи: нептуній, плутоній, америцій і далі.
Останній великий ривок відбувся на межі XX–XXI століть. У 2010 році вчені отримали достатньо доказів існування елементів 113, 115, 117 і 118. У листопаді 2016 року IUPAC офіційно затвердив їхні назви: ніхоній, московій, теннесин і оганесон. Сьомий період було завершено. З того часу нових підтверджених елементів не з’явилося.
За моїм досвідом роботи з навчальними матеріалами протягом кількох років, саме ця хронологія найкраще допомагає учням зрозуміти, що таблиця — не статична схема, а живий документ, який фіксує прогрес ядерної фізики.
Чому саме 118 і хто це підтверджує
Атомний номер елемента дорівнює кількості протонів у ядрі. Водень має один протон, оганесон — 118. Жодного «пропуску» між ними немає: усі позиції від 1 до 118 зайняті. IUPAC визнає елемент лише після незалежного підтвердження синтезу щонайменше двома лабораторіями і після встановлення пріоритету відкриття.
Останні чотири елементи були синтезовані в російсько-американській колаборації (Об’єднаний інститут ядерних досліджень у Дубні та Ліверморська національна лабораторія) та японському RIKEN. Їхні ядра живуть мілісекунди, іноді частки секунди. Виявити їх вдається лише за характерним ланцюжком радіоактивного розпаду. Саме тому процес підтвердження займає роки.
Станом на серпень 2026 року жодна лабораторія не оголосила про надійне отримання елемента 119. Експерименти тривають у Дубні, RIKEN і американських центрах, але чутливість установок і перерізи реакцій поки що не дозволили зафіксувати жодного атома.
Природні й штучні: де проходить межа
Перші 94 елементи вважаються природними. Вони або існували з моменту формування Землі (примордіальні), або постійно утворюються в ланцюжках розпаду урану й торію. Серед них є дуже рідкісні: технецій, прометій, астат, францій, нептуній і плутоній трапляються лише в слідових кількостях.
Елементи з номерами 95–118 (америцій — оганесон) у природі на Землі не знайдені. Їх отримують лише в прискорювачах, бомбардуючи мішені з важких актиноїдів іонами кальцію, титану чи ванадію. Усі вони радіоактивні, і найстабільніші їхні ізотопи живуть від мілісекунд до кількох годин або днів.
Цей поділ має практичне значення. Природні елементи формують усе, що нас оточує — від води й повітря до гірських порід і живих організмів. Штучні потрібні для фундаментальних досліджень меж стабільності ядер і для окремих технологій (наприклад, каліфорній-252 використовують як джерело нейтронів).
| Категорія | Кількість | Приклади | Особливості |
|---|---|---|---|
| Природні | 94 | H–Pu | Зустрічаються на Землі, хоча деякі — лише в слідах |
| Штучні | 24 | Am–Og | Синтезовані в лабораторіях, короткоживучі |
Дані узгоджені з класифікацією IUPAC та оглядами періодичної системи.
Як влаштована сучасна таблиця: періоди, групи і блоки
Горизонтальні ряди називаються періодами. Їх сім. Кількість елементів у періоді зростає: 2 → 8 → 8 → 18 → 18 → 32 → 32. Це відповідає заповненню електронних оболонок. Перший період містить лише s-орбіталь, далі додаються p-, d- і f-орбіталі.
Вертикальні стовпці — групи (1–18 за сучасною нумерацією IUPAC). Елементи однієї групи мають однакову кількість валентних електронів і тому схожі хімічні властивості. Лантаноїди (57–71) і актиноїди (89–103) часто виносять окремим рядком під основною таблицею, щоб вона не розтягувалася на 32 стовпці.
| Період | Кількість елементів | Блоки | Приклади |
|---|---|---|---|
| 1 | 2 | s | H, He |
| 2–3 | по 8 | s + p | Li–Ne, Na–Ar |
| 4–5 | по 18 | s + p + d | K–Kr, Rb–Xe |
| 6–7 | по 32 | s + p + d + f | Cs–Rn, Fr–Og |
Структура відображає квантово-механічні закономірності заповнення орбіталей.
Для школярів найважливіше запам’ятати, що номер періоду дорівнює головному квантовому числу зовнішньої оболонки, а номер групи (для головних підгруп) — кількості валентних електронів. Для студентів і дослідників таблиця стає інструментом прогнозування властивостей ще не синтезованих речовин.
Поширені помилки і міфи, які варто відкинути
- «У таблиці 92 або 100 елементів» — це застарілі дані з підручників 1950–1980-х років. Після 2016 року правильна відповідь — 118.
- «Усі елементи після урану штучні» — неточно. Нептуній і плутоній трапляються в природі в мікроскопічних кількостях, тому їх зараховують до природних.
- «Таблиця вже повна і більше нічого не буде» — сьомий період завершено, але восьмий можливий. Теоретичні розрахунки допускають існування елементів до 120–126 і навіть далі, хоча їхня стабільність різко падає.
- «Менделєєв відкрив усі елементи» — він систематизував відомі й передбачив кілька, але більшість сучасних елементів відкрили інші вчені протягом наступних 150 років.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли студент на олімпіаді втратив бали саме через відповідь «92 елементи», посилаючись на старий шкільний плакат. Актуальність джерел критично важлива.
Чек-лист для швидкої самоперевірки
- Скільки елементів підтверджено IUPAC станом на 2026 рік? — 118.
- Який останній елемент і коли його назву затвердили? — Оганесон, 2016 рік.
- Скільки з них природні? — 94.
- Скільки періодів у сучасній таблиці? — 7.
- Чи синтезовано елемент 119? — Ні, експерименти тривають.
Якщо всі пункти відповідають, базове розуміння теми вже на місці. Для глибшого занурення варто розібрати електронні конфігурації важких елементів і поняття «острова стабільності».
Що відбувається з 119-м елементом і чи з’явиться він найближчим часом
Лабораторії в Дубні, RIKEN (Японія) і американських центрах активно шукають елемент 119 (унуненній). Реакції типу бомбардування берклію титаном або кюрію ванадієм дають дуже малі перерізи — порядку фемтобарн. Потрібні місяці безперервної роботи прискорювача, щоб отримати хоча б один атом.
У 2026 році Об’єднаний інститут ядерних досліджень планував почати нову серію експериментів навесні, з очікуванням перших результатів восени. Паралельно японська група продовжує багаторічну кампанію. Поки що жодного підтвердженого атома немає. Навіть якщо його отримають, процес офіційного визнання IUPAC займе кілька років.
Теоретики обговорюють можливу хімічну поведінку 119-го елемента як надважкого лужного металу з сильними релятивістськими ефектами. Електрони на зовнішніх орбіталях рухаються зі швидкостями, близькими до світла, що може змінити звичні тенденції періодичності.
Питання, які найчастіше ставлять читачі
Скільки елементів було в першій таблиці Менделєєва?
Близько 63. Він залишив порожні місця і передбачив властивості кількох ще невідомих.
Чому саме 118, а не більше?
Це кількість позицій від 1 до 118, для яких існує експериментальне підтвердження. Далі йде область, де ядра надто нестабільні для сучасних методів синтезу.
Чи існують елементи в зірках, яких немає на Землі?
Спектри деяких зірок показують сліди елементів до 99–100, але на Землі їх природним шляхом не знайдено.
Чи зміниться кількість, якщо відкриють 119-й?
Так, таблиця офіційно розшириться. Однак для шкільних підручників і більшості довідників 118 залишатиметься стандартом ще деякий час після відкриття.
Де шукати найактуальніші дані?
Офіційні повідомлення IUPAC та публікації провідних ядерних центрів (JINR, RIKEN, GSI, LBNL).
Періодична система продовжує служити не лише довідником, а й картою невідомого. Кожен новий елемент розширює межі того, що ми вважаємо можливим у матерії. Поки що ця карта налічує рівно 118 клітинок, і саме ця цифра є відповіддю на запитання, скільки елементів у таблиці Менделєєва станом на 2026 рік.
