Олександр Лисак, партнер юридичної фірми EQUITY, уже кілька років озвучує позицію захисту Ігоря Коломойського у найгучніших справах України. Разом з Олегом Пушкарем та раніше з Сергієм Стецюком вони формують лінію, яка поєднує кримінальний захист, процесуальні баталії та міжнародні механізми. Це не просто коментарі в пресі — це системна робота в умовах, коли клієнт перебуває в ізоляторі СБУ з вересня 2023 року, а справи тягнуться крізь інстанції та кордони.
Коротка відповідь на запит «хто захищає Коломойського» звучить так: основним голосом команди сьогодні є Олександр Лисак — визнаний спеціаліст з white-collar crime та ЄСПЛ. Олег Пушкар доповнює фокусом на процесуальних нюансах і публічній комунікації. Історично до команди був близький Андрій Богдан. Сергій Стецюк раніше представляв інтереси у справі про замах на вбивство, але наприкінці 2025 року сам опинився під вартою за підозрою в шахрайстві. Решта — це не імена з перших шпальт, а юристи, які працюють з доказами, апеляціями та скаргами до Страсбурга.
Профіль головного захисника: Олександр Лисак
Олександр Лисак закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Його спеціалізація — кримінальне право та процес, злочини «білих комірців», антикорупційна практика. У портфоліо фірми EQUITY — виправдувальні вироки, справи, де державне обвинувачення відмовлялося від підтримання, доступ до державної таємниці. Лисак має багаторічний досвід взаємодії з Європейським судом з прав людини та координує роботу як асоційований адвокат з Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні.
Він — співавтор практичних посібників для адвокатів: «Адвокатська техніка», «Вступна і заключна промова у кримінальному процесі», «Недопустимі докази», «Стратегія і тактика захисника». У рейтингах останніх років — неодноразовий лідер у номінаціях White-Collar Crime та кримінальній практиці. Такі нагороди, як «Адвокат року» в кримінальній практиці та White-Collar Crime, підтверджують репутацію серед колег.
У справах Коломойського Лисак коментує апеляції на рішення Високого суду Лондона, скарги до ЄСПЛ щодо націоналізації ПриватБанку та процесуальні питання тримання під вартою. Його стиль — спокійний, фактичний, з акцентом на правові аргументи, а не емоції.
Олег Пушкар: процесуальний «голос» команди
Олег Пушкар часто з’являється поруч з Лисаком на брифінгах. Його акцент — на порушеннях процедури: затягуванні засідань, проблемах з доставкою підзахисного конвоєм, сумнівних дописах у соцмережах від імені Коломойського (команда їх спростовує). Саме Пушкар озвучив фразу, яка розлетілася в медіа: «Вже більше ніж пів року не Коломойський переховується від суду, а суд переховується від Коломойського».
Така риторика виконує подвійну функцію: фіксує позицію захисту для публіки та створює додатковий тиск на судову систему через увагу ЗМІ. Для просунутих читачів це класичний прийом «процесуальної війни», коли дрібні, на перший погляд, порушення накопичуються і стають підставою для скарг до вищих інстанцій та міжнародних органів.
Історичний шар: Андрій Богдан та ранні роки
У 2010-х інтереси Коломойського у корпоративних суперечках та кримінальних провадженнях захищав Андрій Богдан. Він супроводжував бізнесмена під час роботи губернатором Дніпропетровщини, представляв соратника Геннадія Корбана. У 2019 році Богдан став головою Офісу президента Володимира Зеленського — факт, який тоді викликала жваві дискусії про вплив олігархів на владу. Сьогодні це вже історія, але вона показує, як юридичний захист перетікав у політичну площину.
Націоналізація ПриватБанку: марафон, що триває
Грудень 2016 року. Національний банк визнає ПриватБанк неплатоспроможним, держава набуває акції за 1 гривню. Офіційна причина — «діра» в капіталі понад 5,5 мільярда доларів, сформована через кредити пов’язаним компаніям. Коломойський та його партнери стверджували, що рішення було вимушеним або політично мотивованим.
Українські суди пройшли довгий шлях. У 2019 році Окружний адміністративний суд Києва визнав націоналізацію незаконною, але вищі інстанції згодом скасували це рішення. У лютому 2025 року Верховний Суд остаточно підтвердив правомірність дій держави та закрив провадження про повернення акцій.
Захист не зупинився. Лисак повідомив про прийняття ЄСПЛ до розгляду скарги Коломойського щодо націоналізації. Для початківців: ЄСПЛ не переглядає рішення національних судів по суті автоматично — спочатку перевіряє, чи були порушені права людини (стаття 6 Конвенції — справедливий суд, стаття 1 Першого протоколу — захист власності). Якщо скарга пройде, Україна може отримати зобов’язання виплатити компенсацію або переглянути окремі аспекти.
Паралельно триває справа у Високому суді Лондона (справа № BL-2017-000665). ПриватБанк домагається стягнення збитків. У 2025–2026 роках захист подав апеляцію, і виконання рішення першої інстанції призупинено. Це важливий нюанс для просунутих: навіть після програшу в Україні міжнародний фронт залишається активним.
Кримінальні провадження: шахрайство та тінь 2003 року
Основна кримінальна справа, за якою Коломойського затримали у вересні 2023 року, стосується шахрайства та легалізації доходів, зокрема епізодів з «Нафтохімік Прикарпаття». Слідство стверджує наявність схем виведення коштів напередодні та після націоналізації. Захист наполягає на політичному характері переслідування, відсутності прямої шкоди державі та порушеннях процедури.
Окремо розвивається справа про організацію замаху на вбивство адвоката Сергія Карпенка у 2003 році у Феодосії. Слідство вважає, що мотивом стала відмова юриста виконувати вказівки у корпоративній суперечці щодо акцій металургійного підприємства. Справа 2005 року була закрита, але відновлена пізніше. У 2024–2026 роках Коломойського повідомили про підозру як підбурювача, суд розглядає питання запобіжного заходу та переходить до слухання по суті.
Для початківців: «замовне вбивство» у Кримінальному кодексі — це стаття 115 з кваліфікуючими ознаками (організація). Доказова база в таких справах часто базується на показаннях свідків, які з’являються через десятиліття, тому захист активно перевіряє їх на суперечності та тиск.
Стратегії захисту: від здоров’я до Страсбурга
Команда використовує кілька рівнів:
- Процесуальний тиск. Регулярні клопотання про зміну запобіжного заходу через стан здоров’я, скарги на невиконання конвоєм обов’язків з доставки до суду (поломки авто, замінування будівлі, відсутність судді). Кожен такий випадок фіксується і може стати підставою для ЄСПЛ.
- Міжнародні механізми. Скарги до ЄСПЛ та апеляції у Лондоні дають додатковий час і створюють репутаційний ефект. Навіть якщо національні суди закривають провадження, міжнародна інстанція може визнати порушення.
- Робота з доказами. Лисак неодноразово наголошував на аналізі матеріалів «під мікроскопом» — пошук недопустимих доказів, порушень при збиранні, відсутності прямого умислу.
- Публічна комунікація. Через Пушкара та спільні заяви команда контролює інформаційне поле, спростовує фейки та акцентує увагу на «подвійних стандартах» системи.
Для просунутих читачів важливо розуміти: у white-collar справах прямий доказ умислу часто відсутній, тому сторона обвинувачення покладається на обставини та експертизи, а захист — на процесуальні «дірки» та контекст епохи 2000-х, коли корпоративні конфлікти вирішувалися жорстко.
Контроверсії: Сергій Стецюк та тінь на команду
Наприкінці грудня 2025 року СБУ затримала Сергія Стецюка — людину, яку джерела називали помічником та адвокатом Коломойського, зокрема у справі про замах на вбивство. Йому інкримінують шахрайство: у середині 2025 року він нібито отримав 100 тисяч доларів від забудовника, обіцяючи «вирішити» питання податкової перевірки через «інсайдерів». Печерський райсуд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Цей епізод став додатковим викликом для захисту. З одного боку, команда може використовувати його як приклад тиску на адвокатів. З іншого — виникають питання про межі впливу та репутацію. У реаліях українського правосуддя такі скандали навколо оточення підозрюваних трапляються часто і стають частиною інформаційної війни.
Цікаві факти
- Олександр Лисак — автор і співавтор чотирьох практичних книг з адвокатської майстерності, які використовують колеги по всій Україні.
- У 2025–2026 роках ЄСПЛ прийняв до розгляду скарги Коломойського щодо націоналізації ПриватБанку, попри остаточні рішення Верховного Суду України.
- Олег Пушкар став автором однієї з найцитованіших фраз захисту: «Не Коломойський переховується від суду, а суд переховується від Коломойського».
- Справа про замах на вбивство адвоката 2003 року відновлена після майже 20 років — рідкісний приклад «довгого» слідства в корпоративних конфліктах нульових.
- Виконання рішення Високого суду Лондона у справі ПриватБанку проти Коломойського у 2025–2026 роках призупинено через апеляцію захисту.
- Сергій Стецюк, окрім адвокатської діяльності, мав статус почесного консула Молдови у Дніпрі — факт, який слідство використовувало у контексті його підозри.
Що це означає для системи в цілому
Справи Коломойського — це не лише про одного бізнесмена. Вони демонструють, як працює механізм «олігархічного» правосуддя в Україні після 2014 та 2022 років: жорсткіші запобіжні заходи, активне використання міжнародних інструментів захисту, одночасне ведення кількох паралельних проваджень. Для початківців це приклад того, чому навіть у резонансних справах процес може тривати роками. Для просунутих — кейс вивчення балансу між національною безпекою, захистом власності та правами людини.
Команда Лисака та Пушкара продовжує працювати в умовах, коли кожне засідання може стати інформаційним приводом, а кожна скарга до Страсбурга — довгостроковою інвестицією в результат. Поки тривають апеляції, ЄСПЛ та процесуальні дуелі, історія захисту Коломойського залишається відкритою сторінкою української юридичної хроніки.
