18.11.2026
Росіяни утримують жительку Херсонщини Ірину Гедзик у мордовській колонії без жодного зв'язку з рідними — МІПЛ

Росіяни тримають жительку Каховки Ірину Гедзик у колонії загального режиму №2 у Мордовії. Рідні не мають з нею жодного контакту й шукають шляхи звільнення. Про це 18 листопада повідомило джерело.

Ірина Гедзик раніше викладала українську мову та літературу. До повномасштабного вторгнення її скоротили. Вона почала торгувати промисловими товарами на ринку. Під час окупації Каховки жінка лишилася в місті з чоловіком і 14-річним сином. Подружжя брало участь у проукраїнських акціях. На робочому місці Ірини висів український прапор.

«Вона мені скидала фотографію. У них такий ролетний бутик, і в неї на задньому фоні прапор український. Я ще їй говорив: «Зніми, бо, як то кажуть, не дражни червоною ганчіркою бика»», — розповів брат Ірини Сергій Демяненко.

Викрадення та пошуки

У квітні 2022 року під час мітингу окупанти затримали кількох активістів. Серед них був чоловік Ірини. Його утримували кілька днів і відпустили. Пізніше Ірина повернулася додому й побачила зламані двері. З квартири зникли ноутбук і документи, зокрема свідоцтва про народження.

25 червня 2024 року троє озброєних людей у балаклавах увірвалися до оселі. Родина була вдома. Їх поклали обличчям у підлогу. Ірину вивели й посадили в машину без номерів. Відвезли в невідомому напрямку.

Рідні шукали жінку в місцях утримання на окупованій частині півдня. Не знайшли. Російські слідчі відмовилися відкривати справу про зникнення. Назвали причиною «відсутність події злочину». Брат Ірини, перебуваючи на підконтрольній території, звертався до поліції, Служби безпеки України, Координаційного штабу, Міжнародного комітету Червоного Хреста та народних депутатів.

Через 10 місяців батьки отримали офіційну відповідь. Доньку утримували в СІЗО №1 в окупованому Чонгарі. Ірину перестали ховати лише після того, як змусили написати заяву. У ній вона нібито заявила, що сама пішла з дому й не хотіла бачити рідних.

Єдина зустріч з батьками відбулася в лютому 2026 року. Тоді окупаційний суд виніс незаконний вирок за «шпигунство». Ірину звинуватили в роботі на українську розвідку й призначили 10 років позбавлення волі. Рідних на засідання не допустили. Під час розмови з’ясувалося, що весь час жінку тримали в селі Тавричанка. Коли батьки шукали там, слідчі приховували інформацію й стверджували, що такої людини немає.

Гедзик оскаржила вирок. Апеляція покарання не змінила. Спочатку її відправили до слідчого ізолятора №1 у Грозному. Певний час вона листувалася з батьками. Потім зв’язок обірвався. Через кілька днів Ірину етапували до виправної колонії №2 загального режиму в Мордовії. Про це стало відомо з листа, який вона передала через російську волонтерку.

За відкритими джерелами, умови в колонії суворі. Ув’язнених залучають до примусової праці, переважно на швейному виробництві. За «непокору» карають і тримають в ізоляції. Сервіс «Зонателеком» там недоступний. Полонені не можуть спілкуватися з близькими.

Брат Ірини хвилюється за її здоров’я. З дитинства вона погано чує на одне вухо й користується слуховим апаратом. У СІЗО жінка повідомляла про проблеми з апаратом і просила гроші на засоби гігієни. Стан здоров’я зараз рідним невідомий. Росія утримує Ірину вже понад два роки. Раніше джерело повідомляло про незаконне рішення окупаційного суду в цій справі.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *