У Кіровоградській області облаштували тимчасове житло для 16 людей, евакуйованих з Олешків. Найстаршій мешканці 91 рік.
Про це повідомив начальник обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
Коштом державної субвенції для них підготували місце проживання. Кожен отримав одяг, засоби гігієни, медичний супровід, психологічну підтримку та допомогу з документами.
Представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в області Галина Лугова розповіла, що людей поселили у приміщенні колишнього дошкільного закладу. Його переобладнали для тимчасового проживання. До облаштування долучилися держава, громада та громадська організація «10 квітня».
Назву громади не розголошують з міркувань безпеки.
У закладі є меблі, посуд, побутова техніка, душові та санвузли. Створили умови для маломобільних людей. У підвалі тривають роботи. Після завершення його використають як укриття.
«У деяких кімнатах розмістилися родини, чоловік і дружина. Є кімнати для маломобільних людей. Люди дякували за прийом, вони не очікували, що буде так все гарно, що їх погодують, що такі умови перебування, що й харчування, і медичне забезпечення, і психологічна підтримка».
Місце розраховане на 66 осіб. Нині там 16 евакуйованих. Загалом у області перебувають 22 людини з Олешків. Інші оселилися у знайомих.
Галина Лугова згадала 91-річну Марію Василівну. Жінка хвилювалася, чи доведеться платити за переїзд та проживання.
«Донечко, скажи, а що я винна за те, що нас перевезли? Стільки грошей витратили», — запитала вона.
Їй пояснили, що евакуація та поселення безкоштовні. Жінка зі сльозами дякувала. Їй передали український прапор. Вона сказала: «Ви знаєте, я пережила одну війну. І я впевнена, що обов’язково дочекаюся нашої української перемоги».
Область очікує прибуття інших евакуйованих.
Евакуація з Олешків
Режим тиші для евакуації з окупованих Олешків на Херсонщині фінально погоджували в ніч на 27 жовтня. Про це розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час засідання тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради.
Рішення ухвалювали з урахуванням ризиків. Це була перша подібна гуманітарна місія. Її погоджували зі Збройними силами України.
«Ми це робили за погодженням зі Збройними силами України. Ми розуміли, що є потенційні ризики, що це перша подібна гуманітарна місія. Але з урахуванням усіх складових ухвалили рішення запустити режим тиші з третьої години ночі 27 жовтня до 22:59 1 листопада за київським часом».
Контролювати режим тиші мали відповідальні особи з української та російської сторін. Уночі перед запуском вони та обидва омбудсмани вийшли на зв’язок.
«О 2:30 ночі ми зв’язалися вчотирьох у режимі онлайн, і перші пів години погоджували остаточний запуск. Коли сторони погодилися, що всіх попередніх домовленостей дотримано, ми його запустили, і обидва омбудсмани одразу поінформували про це суспільство своїми офіційними заявами. Після цього ми ще годину лишалися на прямому зв’язку вчотирьох. Перші години режим тиші був під повним контролем двох відповідальних осіб з української сторони і двох з російської».
Далі домовилися виходити на зв’язок кожні дві години.