Олег Вікторович Ширяєв, відомий на фронті під позивним «Сірко», — це один із тих командирів, чий шлях уособлює перетворення звичайної людини на лідера, здатного вести за собою в найскладніших умовах сучасної війни. Народжений 28 вересня 1986 року в селищі Місцево Московської області, він уже в ранньому дитинстві опинився в Україні завдяки матері-українці. Батько — росіянин, батьки розлучилися 1989 року, і мати повернулася з сином на батьківщину. Саме тут, на харківській землі, сформувалася його особистість, тут він здобув освіту, працював у банківській сфері та зробив перші кроки в громадській діяльності.
Коротка відповідь на головне питання: Олег Ширяєв — український військовий діяч, майор Збройних сил України, Герой України (2024), командир 225-го окремого штурмового полку. Він ветеран бойових дій з 2014 року, брав участь в антитерористичній операції, обороні Харкова 2022-го, боях на Бахмутському та інших напрямках, а також у прориві на Курщині, де його підрозділ першим у історії ЗСУ подолав глибоке ешелоноване мінування противника.
Ранні роки та формування характеру
Дитинство та юність Олега пройшли в Люботині та Харкові. 2003 року він закінчив загальноосвітню школу № 4 у Люботині й вступив до Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця на факультет «Облік та аудит». 2008-го здобув магістерський ступінь, захистивши роботу на тему аудиту кредитних операцій банків. Паралельно займався самбо й виступав за збірну університету.
Після навчання працював економістом в Ощадбанку, очолював відділення в Укрексімбанку, а з 2012 по 2014 рік — регіональним керівником у комерційному банку «Аксіома». 2008–2009 роки — строкова служба в Повітряних силах ЗСУ, де він командував відділенням у званні сержанта. Цей досвід пізніше став у пригоді на фронті.
Ще 2007 року Олег приєднався до організації «Патріот України». Це був час, коли в Харкові формувалася активна проукраїнська молодь, готова протистояти проросійським настроям. Банківська кар’єра давала стабільність, але внутрішній поклик до дії виявився сильнішим.
2014 рік: «Східний корпус» і перші бої
Події Євромайдану в Харкові розгорталися драматично. Проросійські сили намагалися захопити адміністративні будівлі, поширювали сепаратистські настрої. У відповідь навесні 2014-го Олег Ширяєв разом з Ігорем Мартиненком та Анатолієм Сидоренком став співзасновником громадського формування «Східний корпус». До нього долучилися учасники «Патріоту України» та ультрас ФК «Металіст».
Мета була чіткою: протидія сепаратизму, військова підготовка та допомога регулярним силам. У листопаді 2014 року на базі формування створили роту поліції особливого призначення «Східний корпус» у структурі ГУ МВС у Харківській області. Олега призначили її командиром у званні капітана міліції.
Уже в січні 2015-го частина бійців вирушила в зону АТО. Навесні 2015 року «Східний корпус» брав участь у звільненні Широкиного — важливого населеного пункту на маріупольському напрямку. Друга ротація в липні — оборона позицій біля Гранітного. За мужність та самовідданість Олег отримав медаль «За військову службу Україні». Того ж року СБУ запобігла замаху на його життя.
Цей період показав: цивільні активісти здатні швидко перетворюватися на ефективних воїнів, коли на карту поставлено існування держави. «Східний корпус» став одним із прикладів, як волонтерські формування інтегрувалися в офіційні структури.
Довоєнний період: активність і виклики
Після 2015 року Олег продовжував громадську роботу. 2016–2017 роки — лідер харківського осередку «Національного корпусу». 2016-го його призначили радником голови Харківської обласної державної адміністрації з питань зв’язків із громадськістю та територіальної оборони на громадських засадах. 2017 року брав участь у відкритті пам’ятника Івану Сірку в Харкові разом із мером Геннадієм Кернесом — звідси ймовірно походить і його позивний.
У 2020 році став куратором руху «Патріоти — за життя», пов’язаного з народним депутатом Іллею Ківою. У 2018–2021 роках стикався з юридичними справами, пов’язаними з підозрами в рейдерстві та хуліганстві. 2021 року його затримали, але в березні 2022-го звільнили з-під варти за ініціативою президента для захисту Батьківщини. З цього моменту вся його енергія пішла на оборону країни.
Повномасштабна війна: від стрільця до командира полку
Березень 2022-го. Російські війська під Харковом. Олег Ширяєв приходить у 228-й батальйон 127-ї окремої бригади територіальної оборони як звичайний стрілець. Позивний «Сірко». Завдяки досвіду та лідерським якостям швидко стає командиром взводу. Його взвод утримує 3-кілометрову ділянку фронту в районі Питомника, не даючи противнику прорватися до міста.
Восени 2022-го — участь у Слобожанському контрнаступі: позиції біля Тернової, знищення ворожих ДРГ, активне використання дронів для розвідки. Січень 2023-го — призначення командиром спочатку 226-го, а з лютого — 225-го батальйону тієї ж бригади.
Батальйон перекидають на Бахмутський напрямок у складі 56-ї окремої механізованої бригади. Там — важкі оборонні та наступальні бої, контрнаступальні дії, які відкинули противника на 8–10 км від Оріхово-Василівки. Липень 2023-го: батальйон реорганізують у 225-й окремий штурмовий батальйон Сухопутних військ ЗСУ.
Подальші операції: бої в районі Макіївки Луганської області (вересень–листопад 2023), біля Горлівки (грудень 2023 — лютий 2024). А потім — Курська операція 2024 року. Підрозділ Олега Ширяєва першим прорвав кордон і пройшов углиб території противника. Це був прорив, який переніс війну на ворожу землю, відволік значні сили росіян від донбаського напрямку та підняв бойовий дух усієї армії.
4 лютого 2025 року батальйон реорганізували в 225-й окремий штурмовий полк. Олега Вікторовича призначили його командиром. Сьогодні полк діє на кількох напрямках, утримує плацдарми, зокрема в районі Гуляйполя, та демонструє стабільно високі результати.
Філософія командування та реалії фронту
У грудневому інтерв’ю РБК-Україна 2025 року Олег Ширяєв поділився своїм баченням. Він підкреслює: армія — це не лише зброя, а й можливість трансформації людини. У підрозділі суворо заборонені алкоголь, наркотики та мародерство. Порушників виправляють у наступних боях. Водночас полк дає шанс тим, хто мав проблеми з залежностями чи здоров’ям, — за умови лікування, вітамінів та навчання.
«Армія дає шанс на трансформацію… Ви ж кидаєте тисячу разів, так? А зараз тисяча перша, і оскільки доступу до алкоголю чи заборонених речовин немає, це ваш найкращий шанс», — зазначив командир.
У полку служать понад 50 жінок. Дві пари одружилися прямо в підрозділі. Жінки, за словами Олега, часто відповідальніші й можуть замінити чоловіків на прикордонних посадах.
Про Курську операцію: «Вперше в історії ЗСУ ми здолали глибоке ешелоноване мінування противника». Підрозділ пройшов 29–30 км за два дні завдяки швидкості та несподіванці, захопив трофеї, зокрема північнокорейські шеврони (передані до Національного музею історії України у Другій світовій війні) та російську техніку, включно з танком Т-90.
Філософія перемоги проста й жорстка: «Українська держава вистоїть, я в цьому переконаний». Війна для Олега — сенс життя. Присяга — це клятва раз і назавжди. Він переконаний: росія прагне знищення України з 1169 року, а справжній мир можливий лише за умови сильної української армії, розвиненої промисловості, економіки та надійних гарантій безпеки.
Державні нагороди
Олег Ширяєв — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Ось основні відзнаки:
| Нагорода | Дата | За що присвоєно |
|---|---|---|
| Герой України з орденом «Золота Зірка» | 30 вересня 2024 | За особисту мужність і героїзм у захисті суверенітету та територіальної цілісності України |
| Орден Богдана Хмельницького I ступеня | 29 липня 2025 | За мужність і самовіддане виконання військового обов’язку |
| Орден Богдана Хмельницького II ступеня | 7 травня 2025 | За мужність і самовіддане виконання військового обов’язку |
| Орден Богдана Хмельницького III ступеня | 24 червня 2023 | За мужність і самовіддані дії в обороні України |
| Орден «За мужність» III ступеня | 24 травня 2022 | За мужність і вірність військовій присязі |
| Медаль «За військову службу Україні» | 10 жовтня 2015 | За внесок у зміцнення обороноздатності під час АТО |
Також має почесну вогнепальну зброю від МВС та СБУ, медаль «Хрест честі» Міноборони, ювілейну медаль «25 років незалежності України».
Цікаві факти
Олег Ширяєв народився в Росії, але став одним із символів українського спротиву — його шлях доводить, що громадянська ідентичність формується не місцем народження, а вибором і діями.
Позивний «Сірко» походить із дитинства: бабуся передбачала конфлікт з Росією, а сам Олег відчував духовний зв’язок із запорозькими традиціями та постаттю кошового отамана Івана Сірка.
У студентські роки він боровся в самбо та захищав честь університету на змаганнях — фізична та вольова підготовка стала фундаментом для фронтового лідерства.
Підрозділ під його командуванням з початку повномасштабної війни вивів зі строю понад 8430 окупантів та знищив більше 250 одиниць техніки (дані станом на весну 2026 року). У травні 2026-го полк ліквідував 974 живу силу противника, 51 одиницю техніки та 102 БПЛА.
Олег — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, а звання Героя України отримав саме за прорив на Курщині.
У полку служать жінки, і дві пари військових одружилися прямо в підрозділі — приклад того, як фронт не лише руйнує, а й створює нові людські зв’язки.
Командир переконаний: «Немає поганих солдатів — є погані командири». Саме тому він особисто добирає ядро з досвідчених управлінців і трансформує новобранців через дисципліну та турботу.
Шлях Олега Ширяєва — це не просто біографія військового. Це історія про те, як людина з банківським минулим, громадським досвідом і непростим довоєнним періодом змогла стати одним із найрезультативніших командирів сучасної української армії. Його підрозділ демонструє, що поєднання суворої дисципліни, турботи про людей, технологій (дрони, трофейна техніка) та віри в перемогу дає результат навіть у найважчих умовах.
Сьогодні 225-й окремий штурмовий полк продовжує виконувати бойові завдання на кількох напрямках. Олег Вікторович залишається на чолі, передаючи досвід новому поколінню воїнів. Його слова про те, що українська держава вистоїть, звучать не як гасло, а як висновок людини, яка бачила пекло фронту і продовжує вірити в силу свого народу. Ця віра, підкріплена конкретними діями та результатами, і робить його постать особливо важливою для розуміння сучасної України.
