Народився Віктор Володимирович Бронюк 24 березня 1979 року в селі Соколова Хмільницького району Вінницької області. Маленьке село з його тишею, полями та традиціями сформувало характер майбутнього артиста: вміння слухати, відчувати ритм життя і не боятися говорити правду через пісню. Після школи він обрав педагогічний шлях — закінчив Барське педагогічне училище, а згодом історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету. Історія та мистецтво стали фундаментом, на якому згодом виросла його творчість: глибоке розуміння минулого допомагало писати тексти, що резонують з сьогоденням.
У 2005 році разом із друзями-однодумцями Віктор Бронюк створив гурт ТІК. Назва «Тверезість і Культура» звучала дещо іронічно на тлі буйної енергії перших виступів, але саме в цьому поєднанні крилася сила колективу — культура як основа, а гумор і життєва правда як спосіб донести її до людей. Перший великий вихід на сцену відбувся 1 червня 2005 року у Вінниці, де ТІК виступив на розігріві в гурту «Таліта Кум» перед тисячною аудиторією. Саме цей день вважають днем народження колективу.
Прорив стався вже наступного року. Пісня «Олені», автором слів якої став Віктор Бронюк, записана у дуеті з гуртом «Ляпис Трубецкой», миттєво піднялася на вершини українських радіочартів. Вона стала візитівкою ТІК — легка, запальна, з хитрим підтекстом, який кожен розшифровував по-своєму. За нею послідував всеукраїнський тур «Байки про Оленів» — 35 концертів у 27 містах за два місяці. Гурт отримав премію «Найкращий дебют 2007 року» на «Першій Музичній Джем-FM-Премії «НеПопса».
Наступні роки принесли нові альбоми: дебютний «ЛітераDYPA» (2007), «тиХИЙ» (2008), «Весільний» (2011) та пізніший «18+» (2023). У репертуарі з’явилися такі хіти, як «Вчителька», «Білі троянди», «Не цілуй» (дует з Іриною Білик), «Гуляй, народ!», «Запах війни» (2014), «Журавлі» (2022, присвята загиблим воїнам). Віктор Бронюк не лише співав — він писав більшість текстів, генерував ідеї для кліпів, організовував грандіозні тури. У 2013 році разом з Іриною Білик вони встановили рекорд України: 24 концерти за 30 днів у турі «Найкращі українські хіти». А в 2011-му на сцені Палацу спорту в Києві разом з Ансамблем пісні і танцю Збройних Сил України зібрали 97 артистів для естрадно-симфонічного «бомбічного» концерту.
Паралельно з музикою Віктор Бронюк розбудовував благодійний напрям. З 2008 року він очолив правління фонду «Подільська громада», який згодом визнали одним з найкращих благодійних фондів України. Фонд підтримує обдаровану молодь, допомагає в освітніх та культурних проєктах. У 2015 році Бронюк отримав звання «Почесний громадянин Вінниці» та церковну медаль «За жертовність і любов до України».
Коли у 2022 році почалася повномасштабна війна, Віктор Бронюк, як і тисячі українців, зробив свій вибір. Навесні він долучився до Вінницької територіальної оборони — служив у 171-му батальйоні 120-ї бригади ТрО. Займався логістикою та комунікаціями, пізніше був відряджений до військового угруповання «Дністер». Понад рік він перебував у лавах захисників. Звільнився через особисті обставини — важку хворобу батька, після інсульту якого потрібен був постійний догляд. У інтерв’ю 2026 року він чесно говорив, що питання повернення до служби для нього не закрите, друзі-побратими пропонували доєднатися знову, але зараз він зосередився на роботі в тилу — культурному фронті та волонтерстві.
У серпні 2024 року Віктора Бронюка призначили директором Вінницької обласної філармонії. Це не просто адміністративна посада. Для людини, яка все життя пов’язана з музикою та культурою Вінниччини, це можливість впливати на відродження концертного життя регіону, підтримувати молодих артистів і зберігати живу нитку між поколіннями. У філармонії нині працюють чотири колективи, і Бронюк активно розвиває цей простір, поєднуючи досвід фронтмена з управлінськими навичками.
Його пісні завжди були дзеркалом часу. «Запах війни» 2014 року — болісне, точне свідчення про події на сході. «Журавлі» 2022-го — тиха молитва за загиблими. «Люби ти Україну» отримала нове дихання під час повномасштабного вторгнення. Водночас у репертуарі залишається місце для світла, гумору та життєвої правди — саме те, що дозволяє людям триматися. На концертах ТІК досі співають разом і двадцятирічні, і їхні батьки — це рідкісне явище в українській музиці.
Цікаві факти про Віктора Бронюка та гурт ТІК
– Назва гурту **«ТІК»** («Тверезість і Культура») з’явилася як гумористичний контраст до буйної енергії виступів — Бронюк і команда свідомо грали з очікуваннями публіки. – Пісня **«Олені»** не лише стала хітом 2006 року, а й увійшла до саундтреку фільму «Кохання у великому місті-2». – У 2013 році Віктор Бронюк та Ірина Білик встановили рекорд України — 24 концерти за 30 днів у турі «Найкращі українські хіти». – Бронюк — активний учасник інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?» і тричі визнавався найкращим гравцем. – У 2015 році він отримав церковну нагороду «За жертовність і любов до України» від Вінницької єпархії. – Під час служби в теробороні Віктор відповідав за логістику та комунікації, а після демобілізації продовжує підтримувати захисників через культурні та волонтерські проєкти. – У 2024–2026 роках, уже як директор філармонії, Бронюк активно працює над відродженням концертного життя Вінниччини, поєднуючи адміністративну роботу з творчістю — у 2026-му вийшла нова пісня «Ромашки».
Сьогодні Віктор Бронюк — це вже не тільки голос з динаміків маршруток чи весільних залів. Це людина, яка вміє бути на сцені, на фронті, за директорським столом і в колі родини. Його дружина Тетяна та діти — донька Єва та син Данило — залишаються тією тихою гаванню, яка дає сили повертатися до великої справи.
Гурт ТІК продовжує давати концерти, збираючи повні зали. Філармонія під його керівництвом шукає нові формати. Фонд «Подільська громада» не припиняє підтримувати талановиту молодь. А сам Віктор Бронюк, схоже, тільки-но розпочинає новий, зрілий і водночас дуже живий етап своєї історії — історії, яка все ще пишеться, акорд за акордом, рішенням за рішенням, піснею за піснею.
І саме тому його голос звучить так впевнено: він знає, про що співає.
