У затяжній війні контрактна служба часто перетворюється на марафон, де фізична витривалість, психологічна стійкість і сімейні обставини переплітаються в один тугий вузол. Тисячі військовослужбовців, які уклали угоди зі Збройними Силами України вже після лютого 2022 року, дедалі частіше замислюються над тим, чи є легальний вихід, коли сили на межі або життя вимагає змін. Закон не закриває двері наглухо — він дає чіткі механізми, але вимагає точного дотримання правил. Розірвання контракту ЗСУ у військовий час можливе, проте лише за підставами, прописаними в законодавстві, і через офіційну процедуру. Самовільне залишення частини — це прямий шлях до кримінальної відповідальності, а не до свободи.
Ключова відповідь для більшості контрактників проста: якщо ваш контракт укладено під час дії воєнного стану і його строк закінчився, а ви не висловили бажання продовжувати службу — у вас є безумовне право на звільнення. Це прямо передбачено підпунктом «ж» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Інші шляхи — стан здоров’я через висновок військово-лікарської комісії, сімейні обставини з переліку частини дванадцятої тієї ж статті або судовий вирок. Кожен випадок має свої нюанси, документи та можливі перешкоди з боку командування.
Основні підстави для припинення контракту під час воєнного стану та мобілізації
Закон чітко розділяє періоди: мирний час, особливий період без воєнного стану і власне час мобілізації з воєнним станом. Саме останній режим діє в Україні з 2022 року і суттєво обмежує «звичайні» способи виходу, але не скасовує їх повністю. Підпункт 3 частини п’ятої статті 26 перелічує вичерпний список для контрактників саме в цих умовах.
- За віком — при досягненні граничного віку перебування на військовій службі. Це одна з небагатьох підстав, що працює майже автоматично, якщо документи в порядку.
- За станом здоров’я — на підставі постанови ВЛК про непридатність до служби, тимчасову непридатність з переоглядом через 6–12 місяців або наявність інвалідності (якщо військовослужбовець не бажає продовжувати). Поранення, контузії, хронічні захворювання, набуні під час служби, часто стають реальним квитком додому, але процес може затягнутися через черги на комісіях і суперечки щодо категорії придатності.
- У зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду — якщо призначено покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі. Рідкісний, але чіткий випадок.
- Через сімейні обставини або інші поважні причини — перелік визначається частиною дванадцятою статті 26. Під час воєнного стану діють не всі мирні підстави, проте ключові залишаються: наявність трьох і більше дітей віком до 18 років, виховання дитини з інвалідністю (за відсутності інших осіб, зобов’язаних це робити), догляд за дружиною/чоловіком або батьками з інвалідністю I–II групи, тяжка хвороба члена сім’ї, що потребує постійного догляду. Жінки-військовослужбовці додатково мають підстави у зв’язку з вагітністю та відпусткою по догляду за дитиною до певного віку. Кожну обставину треба підтвердити документами — свідоцтвами про народження, медичними висновками, рішеннями суду про опіку.
- У зв’язку із закінченням строку служби — якщо строк контракту, укладеного саме під час дії воєнного стану, завершився, а військовослужбовець не виявив бажання продовжувати. Це найважливіша новація останніх років, яка дала реальний інструмент тисячам людей.
Додаткові підстави, такі як звільнення з полону (якщо немає бажання продовжувати) або скорочення штатів для вищого офіцерського складу, теж працюють, але зустрічаються рідше. Важливо розуміти: під час воєнного стану автоматичне продовження контрактів «до демобілізації» стосується багатьох угод, укладених раніше, але для контрактів після 24 лютого 2022 року з фіксованим терміном закон дає чіткий вихідний клапан.
Контракти, укладені під час воєнного стану: чому саме вони дають шанс на звільнення
До 2024 року ситуація була жорсткішою — закінчення строку контракту під час воєнного стану часто не тягнуло за собою автоматичного звільнення. Зміни, внесені Законом № 3633-IX та подальшими редакціями статті 26, виправили цю прогалину. Тепер підпункт «ж» прямо вказує: контракт припиняється, а військовослужбовець звільняється, якщо строк такого контракту закінчився і немає бажання продовжувати службу.
Судова практика 2025–2026 років підтверджує цю норму як імперативну. У кількох справах адміністративні суди визнавали протиправною відмову військових частин у звільненні саме за цією підставою і зобов’язували видати наказ про виключення зі списків особового складу. Рішення спираються на те, що норма не містить дискреції — за наявності факту закінчення строку та відсутності бажання продовжувати звільнення є обов’язком, а не правом командування.
Для тих, хто підписав контракт на 1, 3 або 5 років уже під час війни, це означає реальну можливість планувати життя. Головне — не мовчати після дати закінчення строку і не підписувати автоматичне продовження, якщо ви плануєте вихід. Бажання продовжувати службу має бути висловлене чітко — усно чи письмово. Мовчання або просте продовження виконання обов’язків суди часто трактують на користь військовослужбовця, але краще зафіксувати позицію рапортом.
Дострокове розірвання: здоров’я, сім’я та реальні механізми
Не всі чекають закінчення контракту. Стан здоров’я та сімейні обставини дозволяють ініціювати процес достроково. Для здоров’я ключовий документ — постанова ВЛК. Процедура починається з рапорту на ім’я командира з проханням направити на військово-лікарську комісію. Додаються медичні довідки, виписки з госпіталів, результати обстежень. Комісія може визнати непридатним з виключенням з обліку, тимчасово непридатним або придатним з обмеженнями. У першому випадку шлях до звільнення відкритий майже автоматично.
Сімейні підстави вимагають ретельної документальної бази. Наявність трьох і більше дітей до 18 років — одна з найпоширеніших і найсильніших причин під час війни. Потрібні свідоцтва про народження всіх дітей, іноді довідки про склад сім’ї або підтвердження, що другий з батьків не бере участі у вихованні. Догляд за дитиною з інвалідністю або тяжкою хворобою (онкологія, ДЦП, інсулінозалежний діабет, потреба в паліативі) підтверджується висновками лікарсько-консультативної комісії. Утримання батьків або дружини з інвалідністю I–II групи — відповідними довідками МСЕК та документами про родинні зв’язки.
Процес не завжди швидкий. Командування може затягувати розгляд, вимагати додаткові довідки або навіть чинити психологічний тиск. У таких випадках допомагає фіксація всіх рапортів з відміткою про прийняття та звернення до вищого командування або одразу до суду.
Покрокова процедура: від рапорту до наказу про звільнення
Алгоритм виглядає приблизно так, хоча на практиці кожен випадок має свої особливості:
- Підготуйте рапорт на ім’я командира військової частини з чітким проханням звільнити з військової служби за конкретною підставою (вкажіть підпункт і частину статті 26). Додайте всі підтверджуючі документи.
- Зареєструйте рапорт у канцелярії частини — обов’язково отримайте вхідний номер і дату. Це ваша страховка від «загублених» паперів.
- Чекайте розгляду. Строки в умовах воєнного стану не завжди жорсткі, але бездіяльність можна оскаржувати.
- При позитивному рішенні видається наказ про звільнення, вас виключають зі списків особового складу, проводять розрахунок (виплати, які належать), видають військовий квиток та інші документи.
- Якщо відмовляють або ігнорують — пишіть рапорт вищому командуванню або одразу звертайтеся до адміністративного суду за місцем знаходження частини або вашого проживання.
Після звільнення людина залишається на військовому обліку і теоретично може бути мобілізована знову, якщо не має законних підстав для відстрочки (ті самі троє дітей, інвалідність, догляд за хворими тощо). Тому багато хто одразу після звільнення оформлює відстрочку, якщо підстави зберігаються.
Що робити, якщо командування відмовляє: судова практика та реальні кейси
Відмови трапляються. Причини — нестача особового складу, бюрократичні зволікання, іноді просто небажання «втрачати» досвідченого бійця. У 2025–2026 роках адміністративні суди вже винесли низку рішень на користь військовослужбовців саме у спорах про звільнення після закінчення строку контракту, укладеного під час воєнного стану. Судді вказують, що норма імперативна: за наявності закінчення строку та відсутності бажання продовжувати — звільнення є обов’язком, а не правом частини.
Стратегія проста: збирайте докази (рапорт з відміткою, листування, медичні документи), звертайтеся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності або відмови та зобов’язання вчинити дії. Справи розглядаються відносно швидко, бо стосуються прав людини. Багато військових виграють уже на першій інстанції, а частина — після апеляції. Юридична допомога тут критично важлива — або через безкоштовні центри правової допомоги, або через адвокатів, що спеціалізуються на військових справах.
Практичні кейси
Кейс 1. Строковий контракт закінчився. Сергій, сержант, уклав трирічний контракт у квітні 2023 року. У квітні 2026 року строк завершився. Він подав рапорт про звільнення за підпунктом «ж». Частина спочатку відповіла, що «воєнний стан триває, служіть далі». Після повторного рапорту та звернення до суду першої інстанції отримав наказ про звільнення через два місяці. Зараз оформлює відстрочку за сімейними обставинами — троє дітей.
Кейс 2. Три дитини та виснаження. Олена, медична сестра роти, мати трьох дітей до 12 років. Чоловік загинув на фронті. Подала рапорт за сімейними обставинами з повним пакетом документів (свідоцтва про народження, довідка про загибель чоловіка, підтвердження самостійного виховання). Після двох місяців розгляду та втручання вищого командування отримала звільнення. «Найважче було не здатися на етапі, коли здавалося, що всі проти», — згадує вона.
Кейс 3. Поранення та ВЛК. Максим, старший солдат, отримав тяжке поранення ноги в 2024 році. Після госпіталів і реабілітації ВЛК визнала його тимчасово непридатним з переоглядом через 12 місяців. Командування намагалося залишити на службі в тиловій частині, але після рапорту та висновку комісії його звільнили за станом здоров’я. Зараз проходить переогляд і планує цивільне життя.
Фінансові та соціальні наслідки: що варто знати заздалегідь
Звільнення — це не тільки папери. Фінансова сторона залежить від підстави. При звільненні за закінченням строку контракту або за сімейними обставинами зазвичай виплачують усі належні суми: грошове забезпечення за останній період, одноразову грошову допомогу (якщо вона передбачена контрактом і умовами), компенсації за невикористану відпустку. При достроковому розірванні через певні сімейні або «поважні» причини можуть не виплатити невідпрацьовані частини допомоги або навіть вимагати повернення вже отриманих сум — це регулюється постановами Кабінету Міністрів.
Після звільнення зникає «бойова» зарплата та низка доплат, але з’являється можливість працевлаштування на цивільці, отримання цивільних соціальних гарантій і, головне, повернення до сім’ї. Багато хто відзначає, що психологічне розвантаження після правильного юридичного виходу переважає фінансові втрати. Водночас залишається ризик повторної мобілізації, тому ті, хто має підстави для відстрочки, одразу їх оформлюють.
Важливо пам’ятати: будь-які спроби «домовитися» або піти «по-тихому» можуть обернутися кримінальною справою за статтями про самовільне залишення частини або дезертирство. Закон дає інструменти — ними треба користуватися грамотно і послідовно.
Ситуація з демобілізацією та контрактною системою в 2026 році продовжує еволюціонувати. З’являються розмови про нові формати контрактів з чіткішими термінами та гарантіями виходу, але на сьогодні реальність визначається чинною редакцією статті 26 та судовою практикою. Для кожного конкретного випадку найкраща порада — зібрати повний пакет документів і, за можливості, проконсультуватися з військовим юристом або в центрі безоплатної правової допомоги. Рішення про розірвання контракту ніколи не буває простим, але коли закон на вашому боці, а обставини вимагають — це реальний і захищений шлях.
